Менінгококова інфекція (МІ) у вигляді спорадичних випадків або невеликих епідемічних спалахів реєструється в усіх країнах світу. Найвищою захворюваність залишається на Африканському континенті, який у довідках ВООЗ у 70-80-ті роки фігурував як “менінгококовий пояс”. У 80 % випадків бактеріальний менінгіт має менінгококову етіологію.
На МІ хворіють переважно діти і молоді люди. Високий ступінь контагіозності сприяє виникненню епідемій, а наслідком цього є величезні економічні затрати.
На сьогодні МІ залишається не повністю керованою, оскільки вакцини створені не проти всіх груп менінгококів.
Залишаються недостатньо вивченими питання патогенезу, зокрема, причини формування фульмінантних і хронічних форм.
Генералізовані форми МІ перебігають важко, з високою летальністю. Так, згідно даних МОЗ України в 1999 р. летальність від МІ склала 9,6 %, а від менінгококцемії – 20,1 %. Серед усіх випадків менінгококцемії 10-20 % класифікуються як фульмінанті, що супроводжуються 80-100 % летальністю.
Отже, актуальність МІ визначається широким розповсюдженням, ураженням усіх вікових груп населення, тяжким перебігом, розвитком невідкладних станів, що ведуть до інвалідності, а в ряді випадків до летальності. Своєчасна рання діагностика та адекватна терапія сприяє повному одужанню та відновленню працездатності. Знання ранньої діагностики і тактики ведення хворого на догоспітальному етапі необхідні лікарю будь-якого фаху.
Контрольні питання:
1. Хто із вчених зробив детальний опис клініки хвороби?
2. Коли і ким був відкритий збудник МІ?
3. Стан захворюваності на менінгококову інфекцію в Україні та світі?
4. Назвіть збудника менінгококової інфекції, охарактеризуйте його морфологічні властивості, фактори патогенності.
5. Вкажіть стійкість збудника до дії факторів зовнішнього середовища.
6. Охарактеризуйте джерело інфекції, назвіть механізм інфікування.
7. Патогенез менінгококової інфекції.
8. Класифікація клінічних форм менінгококової інфекції.
9. Основні клінічні прояви менінгококового назофарингіту.
10.Основні прояви та клінічні форми менінгококцемії.
11.Ускладнення менінгококцемії.
12.Основні клінічні прояви менінгококового менінгіту та менінгоенцефаліту.
13.Ускладнення менінгококового менінгіту та менінгоенцефаліту.
14.Основні причини летальності при генералізованих формах МІ.
15.План обстеження хворого на менінгококову інфекцію.
16.Методи специфічної діагностики менінгококової інфекції. Інтерпретація результатів дослідження.
17.Етіотропна терапія різних форм менінгококової інфекції: препарати, дози, шляхи введення, тривалість лікування.
18.Санація бактеріоносіїв менінгококу.
19.Принципи патогенетичної терапії генералізованих форм МІ.
20.Правила виписки реконвалесцентів із стаціонару.
21.Диспансерне спостереження за реконвалесцентами.
22.Заходи в осередку менінгококової інфекції.
23.Зміни в лікворі при менінгізмі.
24.Типові зміни в гемограмі при генералізованих формах МІ.
25.Патогенез мозкової коми при генералізованих формах МІ.
26.Генералізовані форми менінгококової інфекції.
27.Патогномонічна тріада початкових симптомів при менінгококовому менінгіті
28.Патогенез висипки, гіпертензії, набряку і набухання мозку, ІТШ.
29.Критерії клінічної діагностики менінгококових назофарингіту, менінгоенцефаліту, менінгококцемії.
30.Клініка інфекційно-токсичного шоку; синдром Уотерхауза-Фрідеріхсена.
31.Лабораторна діагностика окремих форм менінгококової хвороби (лікворологічна, бактеріологічна та ін.).
32.Диференційна діагностика менінгококкемії з геморагічними гарячками, висипним тифом, кором, краснухою, медикаментозною хворобою, тромбоцитопенічною пурпурою, геморагічним капіляротоксикозом, сепсисом.
33.Клінічна і лікворологічна диференційна діагностика менінгококового менінгіту з вірусними менінгітами та енцефалітами, туберкульозним менінгітом, вторинними гнійними менінгітами, пухлиною мозку.
34.Клініка ускладнень менінгококової хвороби (набряк головного мозку, ураження черепно-мозкових нервів, парези і паралічі, гідроцефалія, вентрикуліт, синдром церебральної гіпотензії, абсцеси мозку, гостра наднирниркова недостатність, ендокардит).
35.Активна імунопрофілактика менінгококової хвороби та її ефективність у тропічних країнах.
Завдання:
1. Скласти схему перебігу основних форм менінгококової хвороби.
2. Скласти таблицю диференційної діагностики менінгіту з вірусними серозними менінгітами, енцефалітами, туберкульозним менінгітом.
3. Скласти план обстеження і лікування хворих на різні клінічні форми менінгококової хвороби.
4. Скласти таблицю диференційної діагностики менінгококцемії з геморагічними синдромами при геморагічних гарячках, висипному тифі, сепсисі.
5. Описати методику інтенсивної терапії при менінгококовій хворобі.
6. Скласти таблицю змін в спинномозковій рідині при ураженні ЦНС різної етіології.