ВІЛ-інфекція - це більше, ніж звичайна проблема системи охорони здоров’я. Вона являє собою загрозу для громадського та економічного розвитку країн та континентів, для людей у найбільш плідний період їхнього життя, матерів та дітей, сімей та народів, порівняний з екологічною катастрофою [ВОЗ, 2004]. Масштаби кризи, пов'язаної із СНІД перевершили всі найгірші сценарії десятирічної давності. Десятки країн охоплені повномасштабними епідеміями ВІЛ/СНІД і ще більше знаходяться на межі епідемії. Люди, що захворіли на СНІД, помирають протягом 2 – 3 років. З метою стримування подальшого розповсюдження ВІЛ-інфекції пропонуються різні форми профілактичної роботи. Основною проблемою сучасної профілактики ВІЛ-інфекції/СНІД є дисоціація між рівнем профілактичних знань і поведінкою представників уразливих груп.
Проблема ВІЛ/СНІДу в Україні, не зважаючи на всі зусилля державних, неурядових та міжнародних організацій, залишається надзвичайно актуальною та гострою. Масштаби епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні продовжують зростати, що свідчить про недостатню ефективність профілактичних заходів. Крім того, не зважаючи на те, що за останні роки збільшились державні асигнування на боротьбу з ВІЛ/СНІДом, поки не вдалось подолати невідповідність між фінансуванням і потребами в ньому, що є основною перешкодою на шляху приборкання поширення ВІЛ/СНІДу.
Система охорони здоров'я уже відчуває негативний вплив поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу, уже зараз у населення зростає потреба в медичних послугах. Але медичної допомоги буде потребувати все більша кількість людей працездатного віку, ті особи, котрі при відсутності цього захворювання не були б активними споживачами медичних послуг. Загальна кількість ВІЛ-інфікованих громадян України, згідно з оцінками експертів, в 2014 році досягне 480-820 тис. Розповсюдження ВІЛ-СНІДу загострить і без того несприятливу демографічну ситуацію в Україні. Без СНІДу низькі рівні народжування призвели б до скорочення населення країни в 2014 році до 44,2 млн. людей, зі СНІДом буде втрачено ще 300-500 тис., із-за чого загальна кількість населення в 2014 році ймовірно може скоротитися до 43,9- 43,7 млн. чоловік.
Погіршення ситуації із захворюванням на ВІЛ-інфекцію та зростання кількості хворих на СНІД обумовлено низкою соціально-економічних та медичних причин. Провідними є погіршення соціально-економічної ситуації, недосконала система інформування та просвіти населення з питань запобігання ВІЛ-інфекції, прогалини в системі статевого виховання, недостатнє фінансування заходів профілактики та лікування, невідповідність наявної інфраструктури медичної та соціальної допомоги темпам поширення епідемії.
Україна визнала проблему ВІЛ/СНІДу пріоритетним напрямком в охороні здоров'я та соціального розвитку. Уряд країни, взявши на себе низку стратегічних зобов'язань, спільно з міжнародними і неурядовими організаціями докладає багато зусиль для їх виконання та подолання епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу. В той час, коли лікування, догляд та підтримка для людей, яких вже торкнулася епідемія, є критичними, колективні зусилля насамперед мають бути спрямовані на запобігання нових випадків інфікування ВІЛ.
Поширення ВІЛ-інфекції в Україні триває вже 20 років, але епідемічного характеру епідемія набула, відколи збудник СНІДу потрапив у середовище ін'єкційних наркоманів.
Епідемічна ситуація, незважаючи на неухильні зусилля держави, міжнародних і національних неурядових організацій ще не має тенденції до стабілізації. Масштаби епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні продовжують зростати.
Особливістю епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні є той факт, що її рушійною силою все ще залишаються споживачі ін'єкційних наркотиків, а однією із основних проблем у боротьбі з ВІЛ-інфекцією/СНІДом на сьогодні є небезпечне споживання ін'єкційних наркотиків. Однак, в останній час відбувається тенденція до генералізації епідемії ВІЛ-інфекції, що характеризується залученням в епідемічний процес загального населення, домінуванням статевого шляху передачі ВІЛ внаслідок виходу епідемії за межі уразливих груп. Ми стоїмо на порозі генералізації епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу і повинні усвідомити, що лише консолідація всіх зусиль та чітка координація дій може дозволити зупинити негативні тенденції. Протягом останніх років в Україні спостерігається "фемінізація епідемії ВІЛ-інфекції". Нині серед залученого в епідемію дорослого населення близько 42% припадає на долю жінок.
Контрольні питання:
1. Особливість та своєрідність збудника хвороби.
2. Особливості реплікації, співставлення з іншими представниками групи ретровірусів.
3. Характер цитопатогенної дії віруса.
4. Дія ВІЛ на імунну систему організму.
5. Механізми зараження ВІЛ.
6, Методи вивчення клітинної імунної відповіді при СНІДі.
7. Симптоми і синдроми, при яких необхідно обстежувати на СНІД.
8. Особливості перебігу пневмоцистної пневмонії та інших опортуністичних інфекцій при СНІД.
9. Перебіг саркоми Капоші, клінічні форми.
10. Основні форми ураження ЦНС.
11. Контингенти, які підлягають обстеженню на СНІД.
12. Особливості імунодіагностики; методи специфічної та неспецифічної діагностики СНІДу.
1З. Профілактика СНІДу, організація і особливості санітарно - освітньої роботи.
14. Законодавство України у боротьбі зі СНІДом.
Завдання:
1. Скласти схему імунологічного обстеження на СНІД.
2. Скласти схему шляхів розповсюдження і механізму зараження при СНІДі.
3. Скласти комплекс опорних симптомів, характерних для СНІДу.