Набувши незалежності, Україна значно розширила свої зв'язки із зарубіжними країнами. Українці виїжджають у відрядження, на відпочинок, нароботу в країни Середземномор’я: Іспанію, Португалію, Італію, Словенію. Економічні інтереси нашої країни пов'язані також з Центральною Азією: Туркменістаном, Узбекистаном, Афганістаном, Іраком, Іраном та ін. Велика кількість студентів приїжджають на навчання до України з Африки, Індії, Бангладеш. Практично у всіх перерахованих регіонах зустрічаються захворювання, які включені у групу лейшманіозів.
Загроза зараження під час перебування наших громадян в цих зонах та можливість завезення іноземними громадянами лейшманіозу до нашої країни зумовлюють актуальність вивчення даної теми студентами 5 курсу медичних факультетів. У зв'язку з цим для медиків є актуальним придбання знань, як з епідеміології лейшманіозів, так і особливостей клініки шкірного і вісцерального лейшманіозів, лабораторної діагностики і лікування даної патології.
Контрольні питання:
1. Шляхи передачі лейшманіозів (шкірного, вісцерального та Нового Світу).
2. Стадії патогенезу вісцерального і шкірного лейшманіозів.
3. Морфологічні зміни при шкірному лейшманіозі.
4. Стадії клінічного перебігу вісцерального лейшманіозу.
5. Основні симптоми шкірного і вісцерального лейшманіозів у початковий період хвороби.
6. Основні симптоми шкірного та вісцерального лейшманіозів у розпал захворювання.
7. Характеристика, терміни виникнення виразки при шкірних формах лейшманіозів.
8. Особливості перебігу шкірних лейшманіозів Старого та Нового Світу.
9. Специфічні ускладнення вісцерального лейшманіозу.
10. Гемограма хворого з вісцеральним лейшманіозом.
11. План обстеження хворих з вісцеральним і шкірним лейшманіозами.
12. Методи специфічної діагностики лейшманіозів. Інтерпретація результатів залежно від термінів хвороби і матеріалів обстеження.
13. Етіотропна терапія шкірного та вісцерального лейшманіозів: дози, шляхи введення, тривалість лікування.
14. Принципи патогенетичної терапії вісцерального лейшманіозу.
15. Лікування ускладнень шкірного та вісцерального лейшманіозів.
16. Правила виписки реконвалесцентів із стаціонару.
Завдання:
1. Скласти таблицю: динаміка клінічних симптомів лейшманіозів.
2. Доцільність методів специфічної діагностики лейшманіозу залежно від терміну хвороби.