Тема. Культура мовлення.
Мета: 1. Формувати уявлення про культуру мовлення і культуру спілкування.
2.Прищеплювати навички мовного етикету.
3.Виховувати в учнів увагу до мовленого слова, повагу до людей і почуття власної гідності.
Обладнання: сюжетні малюнки, орфоепічний та орфографічний словники. Пам'ятка «Вимоги до усного та писемного мовлення».
Тип уроку. Комбінований.
Форми роботи. Фронтальна; індивідуальна; бесіда; колективна — у творчих групах; змагання.
Зміст уроку
I. Актуалізація опорних знань про вимоги до усного мовлення.
Бесіда про усне мовлення:
—Коли людина користується усним мовленням?
—Яким має бути усне мовлення?
—Чи можна сказати про кожного, хто говорить, що він володіє усним мовленням?
—Що потрібно робити для того, щоб оволодіти усним мовленням?
—Чим ще, крім слів і речень, людина користується під час усного спілкування з іншими людьми?
Після короткої бесіди на підставі здобутих на попередніх уроках знань учитель робить стислий висновок:
У щоденному спілкуванні люди користуються усним мовленням. Але не кожен, хто говорить, добре володіє ним. Усним мовленням добре володіє лише той, хто має великий запас слів. А хто має великий запас слів? Хто багато читає, хто переказує прочитане іншим, хто відвідує театр і кіно. Усним мовленням добре володіє той, хто вміє добирати найточніші, найпотрібніші для вираження думки слова, хто вміє правильно пов'язувати
слова в речення, послідовно викладати думку, хто користується різними словниками. А хіба такі вміння приходять самі собою? Щоб уміти, треба вчитися, постійно працювати і збагачувати своє мовлення.
II.Повідомлення теми і мети уроку.
Сьогодні ми продовжимо працювати над мовленням. З'ясуємо, що таке «культура мовлення» і «культура спілкування». Поміркуємо над тим, чи кожна людина може оволодіти високою культурою мовлення і культурою спілкування.
III.Формування уявлень про культуру мовлення і культуру спілкування, про мовний етикет.
1. Бесіда про культуру.
Діти, ви не раз чули слово «культура». А чи замислювалися ви над тим, що воно означає?
Слово «культура» стосується не тільки мовлення. Наприклад, говоримо культура поведінки, культура спілкування, культура побуту, культура праці, культура народу, культура держави, українська культура тощо. Отже, поняття «культура» дуже глибоке, воно стосується всіх сфер нашого життя. Однак може бути висока культура і низька культура, а все це залежить від того, як оцінюється певне явище, наскільки воно відповідає загальноприйнятим нормам. А тепер поміркуймо над тим, яку людину називають культурною, чим відрізняється культурна людина від некультурної, що потрібно для того, щоб стати культурним.
Учитель насамперед дає учням можливість висловити свої думки, заохочує навідними питаннями. Підсумовуючи міркування учнів, можна сказати: Отже, культурна людина — це освічена, начитана, грамотна, добре вихована людина, яка з повагою ставиться до інших людей, завжди готова прийти на допомогу. Що ж свідчить про високу культуру людини? Висока культура мовлення і культура поведінки. Що ж таке культура мовлення?
2. Робота над текстом підручника.
Що таке культура мовлення?
Опрацювання пам'ятки про культуру мовлення і спілкування («Пам'ятай!»).
Культура мовлення — це правильність, точність, виразність мовлення. Пам'ятай: слова — це немовби одяг твоїх думок. Нехай же слова твої будуть завжди гарними і ясними, а думки добрими і розумними.
Щоб гарно говорити, потрібно знати мову, якою спілкуєшся з іншими. Краще говорить і пише той, хто багато читає і вміє уважно слухати.
3.Бесіда на основі прочитаного:
Що таке культура мовлення?
Що треба для того, щоб гарно говорити? Хто говорить краще?
4.Змагання «Правильніше, точніше, виразніше». Учитель показує малюнок не відомої дітям пташки.
Опишіть словами пташку.
Учитель порівнює висловлювання учнів, роз'яснює, хто з них добирав слова, які точніше характеризують зовнішній вигляд пташки, хто правильніше називав усі ознаки пташки, не припускався помилок у побудові речень, виразніше говорив, вимовляв кожне слово.
У процесі роботи учні практично засвоюють поняття «правильність», «точність», «виразність» мовлення.
5.Бесіда про культуру спілкування на основі малюнків, поданих у підручнику, власних спостережень і досвіду учнів.
У кого з хлопчиків вища культура спілкування? З чого це видно? (Один розповідає спокійно, його уважно слухають. Другий — розмахує руками і, напевно, дуже кричить, бо привертає до себе увагу перехожих і відпочивальників.)
Фізкультпауза.
6.Поміркуймо разом!
Чому потрібно правильно наголошувати слова?
А. Слово вчителя.
Однією з важливих ознак культури мовленого слова є правильне їх наголошування. Наголос володіє великою магічною силою: він може змінити значення слова (на березі, на березі; сорока — сорока), кількість предметів (ріки — ріки, сестри — сестри) та ін. Є в нас прекрасні помічники, які допомагають не тільки грамотно писати слова, але й правильно їх наголошувати. Хто ці помічники?
Б. Робота в групах зі словниками. Перевір себе.
Виконання вправи підручника (усно і письмово).
IV.Закріплення вивченого.
1.Аналіз мовлення персонажів тексту з підручника.
А. Самостійне читання тексту.
Б. Бесіда на основі прочитаного.
Учитель спонукає учнів висловлювати власну думку про мовлення Петрика. Однак не обмежується лише оціночним твердженням, а й просить пояснити суть помилки і виправити окремі фрагменти діалогу.
2.Розвиток усного мовлення.
Під час виконання вправи підручника вчитель звертає увагу школярів на те, що слід розповідати дуже стисло, виділяючи головну думку.
V.Підсумок уроку.
VI.Домашнє завдання.
Коментар учителя.