Тема “Будова слова” як самостійна починає вивчатися в 2-му класі і закінчується в 3-му. Вона складається з таких основних етапів: підготовча робота до ознайомлення із смисловими частинами слова, яка полягає у спостереженні за спорідненими словами, доборі споріднених слів і побудові речень ( 2 клас ); ознайомлення зі специфікою і роллю морфем ( корінь, префікс, суфікс ) у слові та з однокореневими ( спорідненими ) словами ( 3 клас ); закріплення і поглиблення знань про морфемну будову слова, які пов’язуються із формуванням правописних і мовленнєвих умінь і навичок ( 3-4 класи ).
А.П.Каніщенко, С.І.Лісова, Г.П.Лісова пропонують широко використовувати дидактичну систему вправ з вивчення учнями початкової школи теми “Будова слова”.
Учені-методисти розробили:
- пропедевтичні вправи, які вчителі можуть використовувати в букварний період навчання грамоти;
- стимулюючу систему вправ для поглибленого вивчення будови слова у 2 класі;
- вправи для удосконалення знань учнів з теми “Будова слова” у 3 класі;
- активізуючу систему вправ для поглибленого вивчення будови слова у 4 класі.
21. Розкрийте методику вивчення теми "Голосні звуки і позначення їх буквами"
Під час вивчення цієї теми учні мають одержати знання про те, що в українській мові шість голосних звуків: [а], [о], [у], [є], [і], [и] — і що на письмі вони позначаються десятьма буквами: а, о, у, є, і, и, я, ю, є, ї.
Цей матеріал є чи не найскладнішим у початкових класах. Під час його опрацювання найдоцільнішим буде прийом евристичної бесіди, яка проводиться на основі спостережень за мовним матеріалом, звуко-буквеного аналізу, зіставлення голосних звуків і букв, якими вони позначаються.
Засвоєння цього матеріалу умовно можна поділити на кілька етапів.
На першому проводиться зіставлення голосних звуків і букв, якими вони позначаються:
звук — [а] [о] [у] [е] [и] [і]
буква— а о у е и і
— Чи всі букви, які позначають голосні звуки, ми записали? — веде бесіду вчитель. Учні пригадують, що є ще букви я, ю, є, ї.
Учитель записує букви, які залишились, до ряду букв і ставить знак питання в ряду звуків. Учням слід дійти на основі спостережень висновку про те, яке звукове значення мають ці букви.
Отже, на наступному етапі проводяться спостереження над звуковим значенням букв я, ю, є, ї.
Учням поступово пропонуються для звуко-буквеного аналізу слова, де зазначені букви знаходяться: а) на початку слова, складу (яма, Юра, біліє, їду); б) у середині складу (люк, ляк, синє).
У результаті спостережень за вимовою і звуко-буквеного аналізу учні повинні вирішити поставлену перед ними проблему. Над буквами я, ю, є, ї в ряду звуків має з'явитися такий запис:
[йа] ['а]
Я
[йу] ['у]
Ю
[йе] ['е]
Є
[йі]
Ї
Це завершальний етап опрацювання зазначеної теми. Графічна схема, складена на основі висновку учнів, відіграє роль опорної і сприяє більш чіткому запам'ятовуванню матеріалу уроку.
Під час вивчення теми «Голосні звуки і позначення їх буквами» важливо запобігти помилкам, які є наслідком змішування звуків і букв. Так, досить часто на уроці можна почути: буква я вживається для пом'якшення попереднього приголосного (наприклад, у слові ляк).
По-перше, слід пам'ятати, що буква аж ніяк не може впливати на м'якість
звука, оскільки звук сам по собі м'який (прислухайтесь: [л'як]).
По-друге, буква — це лише графічний знак, який вживається на письмі,
щоб передати (позначити) м'якість у цьому випадку звука [л'] перед [а].
Отже, м'якість звука не залежить від букви, яка його позначає, а навпаки — вживання тієї чи іншої букви залежить від звука, його якості.