Ритмічність розміру вірша, римування найкраще сприймаються в голосному читанні. Читання вірша вчителем має бути таким, щоб донести до свідомості дітей основну думку, намалювати образи, викликати певні почуття.
У процесі роботи над віршем учні повинні зрозуміти не лише зміст, а й художні образи, мову вірша, ідею.
Для того, щоб зрозуміти основний зміст твору, школярі повинні з’ясувати значення кожного слова, виразу. Учитель розкриває побудову вірша (композицію ).
Вірші є розповідного характеру, ліричні. Робота над епічними віршами проводиться майже так, як над художніми оповіданнями, але більше уваги звертається на композицію, мову.
До сприймання ліричного вірша дітей потрібно підготувати: розглянути картину, використати дитячі спостереження, враження від екскурсії, слухання музики, відвідування театру, щоб скласти уявлення, викликати певний настрій.
Після виразного читання вірша вчителем і короткої перевірки правильності сприймання, вірш читається частинами, розкриваються і аналізуються окремі деталі, особлива увага звертається на образні вирази, розкривається їх зміст і значення. Проводиться робота з підготовки до виразного читання: визначаються логічні наголоси, паузи, темп, тон читання. Після роботи над змістом, образотворчими засобами, учні виразно читають вірш, вивчають напам’ять.