Методичні рекомендації з обліку експлуатації нематеріальних активів

 

Амортизації нематеріальних активів в бухгалтерському обліку здійснюється щомісячно протягом терміну їх корисного використання. Термін використання може зазначатися в самому документі, наприклад, в ліцензії або авторському договорі. Наприклад, термін дії патенту на винахід складає 20 років, на промислові зразки – 10 років, на корисну модель – 5 років. Термін використання нематеріального активу у разі потреби може бути переглянутий в кінці року(п. 31 П(С)БО 8).

Метод амортизації нематеріального активу вибирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то застосовується прямолінійний метод. Нарахування амортизації відповідно до п. 29 П(С)БО 8 починається з місяця, наступного за місяцем, в якому нематеріальний актив введений в господарський обіг, і припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття. Метод амортизації нематеріального активу також може переглядатися в кінці звітного року, тоді амортизація активу нараховується виходячи з нового методу нарахування з місяця, наступного за місяцем змін.

Амортизація здійснюється до досягнення нульової вартості активу, окрім випадків: коли існує безвідмовне зобов'язання іншої особи з придбання цього об'єкту в кінці терміну його корисного використання; коли ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку.

Якщо нематеріальний актив не піддавався переоцінці, то накопичена амортизація включається у витрати звітного періоду записом: дебет рахунку 23, 91-94 кредит рахунку 133 [14].

Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. Поняття активний ринок і справедлива вартість часто згадуються по відношенню до нематеріальних активів. На практиці визначити справедливу вартість і наявність активного ринку можна за регіональними або всеукраїнськими збірками прайс-листів. Це неофіційні комерційні видання, які відображають стан ринку, тому посилання на них цілком допустиме. Рішення про переоцінку активу вимагає цілий ряд заходів: якщо підприємство має в групі декілька об'єктів нематеріальних активів, то, переоцінивши один об'єкт, обов'язково переоцінюються і всі інші об'єкти цієї групи, відносно яких існує активний ринок (п. 19 П(С)БО 8); якщо підприємством проведена переоцінка групи нематеріальних активів, то надалі вони підлягають переоцінці з такою регулярністю, що б їх залишкова вартість на дату балансу істотно не відрізнялася від справедливої вартості (п. 20 П(С)БО 8). Одночасно переоцінюється сума накопиченої амортизації (зносу).

Порядок дооцінки (зниження ціни) нематеріальних активів аналогічний порядку дооцінки (зниження ціни) основних засобів надано в табл. 4.

 

Таблиця 4

 

Порядок проведення переоцінок нематеріальних активів

 

Порядок переоцінок Перша переоцінка Наступні переоцінки
дооцінка уцінка
дооцінка після поперед-ніх дооцінок дооцінка в межах поперед-ніх уцінок дооцінка більша за попередні уцінки уцінка після попередніх уцінок уцінка в межах попередніх дооцінок уцінка більш за попередні дооцінки
дооцінка сума віображається у складі додаткового капіталу (Кт рахунку 423) сума відобража-ється у складі додатко-вого капіталу (Кт рахунку 423) сума вклю-чається в доходи (Кт рахунку 746) сума переви-щення відноси-ться на збільше-ння додатко-вого капіталу (Кт рахунку 423)
уцінка сума списується на витрати підприємства (Дт рахунку 975) сума списується на витрати підприємства (Дт рахунку 975) сума відображається шляхом зменшення вартості додаткового капіталу (Дт рахунку 423) сума перевищення списується на витрати підприємства (Дт рахунку 975)

 

Інвентарна картка облікуоб’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-2). Приклад заповнення цієї форми наведено в Додатку В. Застосовується для аналітичного обліку об’єктів права інтелектуальної власності, а також для аналітичного обліку групи однотипових за призначенням та умовах використання об’єктів, які надійшли в одному календарному місяці та однієї відповідальній за їх використання особі. Обліковується в бухгалтерії за кожним об’єктом чи групою об’єктів права інтелектуальної власності, заповнюється в одному екземплярі на основі ф. № НА-1. Підставою для відміток про вибуття об’єкту є ф. № НА-3.

У рядку «Повна назва об’єкта права інтелектуальної власностііз зазначенням реквізитів» записують назву об’єкта НА і документ, на підставі якого його ввели в господарський оборот (договір на використання майнових прав, ліцензійний договір тощо).

Інвентаризаційний опис об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-4) заповнюють в одному примірнику окремо за кожним місцем знаходження об’єктів НМА і кожною матеріально-відповідальною особою. Перед початком інвентаризації від кожної матеріально-відповідальної особи беруть розписку (її включено до ф. № НА-4). У ній підтверджують інформацію про те, що до початку перевірки всі документи передано до бухгалтерії; усі об’єкти НМА, отримані для використання та зберігання оприбутковано, а ті, що вибули, (ліквідовано), – списано. Після інвентаризації опис підписують комісія і матеріально-відповідальна особа. Потім документ передають до бухгалтерії, до нього вносять: відомості про кількість, вартість і суму амортизації НМА. Приклад заповнення цієї форми наведено в Додатку Г.

Розбіжності між даними бухгалтерського обліку та інвентаризації бухгалтер відображає у порівняльній відомості за підписом керівника інвентаризаційної комісії та матеріально-відповідальної особи. У наступному інвентаризаційна комісія складає протокол, де фіксує висновки та пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних заборгованостей. Вищезгаданий документ керівництво підприємства повинно розглянути в 5-денний строк і прийняти рішення.

Для узагальнення інформації про наявність і рух НМА, а також для відображення капітальних інвестицій призначено Журнал 4 (Додаток З), в першому розділі якого знаходить відображення , зокрема, інформація про кредитові обороти за рахунком 12, в другому розділі відображаються обороти за рахунком 15. Аналітичний облік НМА та амортизації ведеться за кожним об’єктом окремо в інвентарній картці обліку, також у Відомості 4.3 (Додаток І) до Журналу 4. У Відомості 4.3 у графи 1-8 з регістрів аналітичного обліку за попередній рік переносяться дані на початок поточного року. Протягом звітного року помісячно на підставі первинних облікових документів позиційним способом заносяться дані: у графи 1-8 про придбані, отримані, створені НМА, у графи 9-11 про переоцінку, зменшення корисності НМА. На кінець кожного місяця наводиться сальдо вартості НМА (графа 5) і накопиченої амортизації (графа 6) як результат підрахунків показників в цих графах на початок місяця, записів за поточний місяць в цих графах, а також у графах 9-14 з урахуванням відповідної суми амортизації з графи 8.

Для розрахунку суми амортизації НМА за кожний місяць доречно використовувати відомість у довільній формі, наприклад, Відомість накопичення амортизації нематеріальних активів за _________ 20 ___ р.

У звітності первісна вартість, накопичена амортизація та залишкова вартість НМА відображаються відповідно у строках 011, 012, 013 розділу I активу балансу. У підсумок балансу включається залишкова вартість як різниця між первісною вартістю та сумою накопиченої амортизації (стр. 010). Крім того, для узагальнення інформації про рух НА застосовується розділ I «Нематеріальні активи» форми 5 Примітки до річної фінансової звітності.