Зміст оновлених понять кримінального та кримінально-виконавчого права.

1. Злочин.Злочин є навмисним порушенням обов'язків, які визначені законом і завдають шкоди іншим. Злочинці — це особи, викриті в злочинах відповід­ними судами і піддані ув'язненню в тюрмі. Пока­рання є моральним і фізичним стражданням, що накладається на злочинця за порушення ним за­кону, зі спеціальною метою попередження повтор­ного здійснення злочину шляхом виправлення зло­чинця. Тому злочин — це свого роду моральна хвороба, ліками від якої є покарання. Успішна дія цього засобу відноситься до області спеціальної терапевтики і залежить як від своєчасності, так і від розміру наданого впливу.

2. Цілі покарання.Лікування злочинців зусиллями суспільства має на меті відмежування від них останнього. Так як покарання стосується не злочину, а злочинця, то ймовірно, що воно буде спроможним забезпе­чити суспільну безпеку та встановити соціальну гармонію, порушену злочином, тільки у тому ви­падку, коли можна буде відновити моральну гар­монію у душі самого злочинця, перевиховавши його і примусивши знову поважати закони.

3. Зміст покарання.Головною метою тюремної дисципліни є, таким чином, моральне перевиховання злочинця, а не тілесне покарання, навіяне почуттям помсти. В законах про тюрми більшості Північно-Американських штатів наведений вищевказаний прин­цип: найбільш видатні та освічені тюремні діячі також рахуються з цим принципом. На думку найбільш компетентних тюремних адміністра­торів, ув'язнені піддаються виправному впливу, а дослідження пані Фрей в Ньюгеті, капітана Меконочі на острові Норфольк, полковника Монтесиноса у Валенсії, радника фон Обермаєра в Мюнхені, сера Вальтера Крофтона в Ірландії і графа Сологуба у Москві тільки підтверджують це. Але, загалом, завдання перевиховання злочинця ще не вирішене ні в Америці, ні в Європі. У той час, коли меншість піддається виправленню, більшість за­лишає тюрму, будучи озлобленими і шкідливими для суспільства, якими і потрапили до неї, а у ба­гатьох випадках ще гіршими. Тому цілі і методи покарання, ймовірно, повинні бути змінені щодо відповідності теорії та практики і перетворення публічного покарання, фактично і теоретично, у перевиховання.