Лікаря-оториноларинголога запросили увечері (21.30) для обстеження 8-місячної дитини, яка лікувалась у дитячому відділенні з приводу пневмонії. Мотивом лікаря-педіатра для консультації була відмова дитини від ссання грудей, температура тіла - 37.8 градусів (не дивлячись на проведену протягом 5 днів антибіотикотерапію).
Після ретельного туалету зовнішнього слухового проходу при отоскопії виявлена дифузна гіперемія барабанних перетинок, на підставі чого оториноларинголог поставив діагноз "гострий середній отит, доперфоративний період".
Ранком (8.30) слідуючого дня, проводячи контрольну отоскопію у дитини оториноларинголог не знайшов ознак запалення середнього вуха.
1. Яка на Вашу думку причина такого швидкого зникнення симптому гострого середнього отиту?
2. Які труднощі (4) можуть виникнути при діагностиці гострих середніх отитів у дітей перших років життя?
3. Чому діагноз лікаря був хибним?