Hайбiльш частий дислокацiйний симптом - виникнення парезу або паралiчу окорухового нерву на боцi абсцесу i пiрамiдних симптомiв на протилежнiй сторонi. Крiм окорухового нерву в процес можуть втягуватися трiйчастий i вiдвiдний нерви.
Другий стовбуровий симптом - центральнi вазомоторнi кризи у виглядi раптової гiперемiї лиця, пiдвищення артерiального тиску i тахiкардiї до 120-140/хв.
Третiй стовбуровий симптом зустрiчається у важких випадках, коли навколо абсцесу є значна дiлянка перифокльного енцефалiту i набряку - це вимушене положення голови, частiше дещо наклоненне її наперед i вбiк.
Типовим симптомом ураження лобної долi мозку є порушення психiки, статики, смоктальний, хапальний рефлекс i феномен "опору". Генез зазначених симптомiв пояснюється наслiдком розгальмовування давнього онтофiлогенетичного рефлексу. При ураженнi областi Брока (задня дiлянка нижньої лобної звивини) виникає моторна афазiя - словесна апраксiя. При ураженнi задньої дiлянки середньої лобної звивини порушується функцiя письма (графiї).
Абсцеси мозку тiм'яної долi нерiдко супроводжуються апраксiєю i агнозiєю. Iнодi може виникнути своєрiдний симптом - так званий "розлад схеми тiла". Хворий втрачає вiдчуття i уявлення про мiсце i положення тiєї або iншої частини свого тiла, що виявляється в питаннях i заявах "де моя рука" i т.п. При локалiзацiї вогнища в кутовiй звивинi тiм'яної долi порушується функцiя читання (лексiї).
Основним вогнищевим симптомом при абсцесах потиличної долi є квадратна гемiаносмiя, iнодi можуть спостерiгатися i зоровi галюцiнацiї. В бiльш пiзньому перiодi хвороби контрлатерально вогнищу з'являється спастичний гемiпарез кiнцiвок з патологiчними рефлексами (симптом Бабiнського та iншi).
При дiагностицi уражень головного мозку необхiдно пам'ятати про функцiональну асиметрiю великих пiвкуль. Особливо чiтко виражена асиметрiя вищих психiчних функцiй.
В аналiзi найбiльш простих звукiв, таких, як чистi тони, в рiвнiй мiрi приймають участь обидвi пiвкулi. При порушеннi функцiї лiвої пiвкулi розпiзнавання звукiв мови, розуммiння слiв i цiлих речень настiльки утруднено, що навiть мiнiмальна додаткова завада робить спiлкування з хворим практичсно неможливим. Лiва пiвкуля не тiльки завiдує усною мовою, але керує читанням i письмом.
Виявляється, що людина як би володiє двома слуховими системами i двома формами мислення. Одна слухова система призначена (розрахована) виключно для аналiзу звукiв мови, друга – головним чином, для сприйняття всiх останнiх звукiв оточуючого нас свiту. Перша у всiх праворуких людей знаходиться в корi скроневої долi лiвої пiвкулi. Ця система а разом з нею абстрактне мислення втрачається при дiї лiвосторонього електрошоку. Функцiю другої звукової системи i образного мислення взяла на себе права пiвкуля мозку людини.
Функцiя правої пiвкулi зводиться до стримування домiнантної лiвої пiвкулi. При виключеннi правої пiвкулi помiтно проявляється балакучiсть, фрази стають довгими i будуються з багатоскладових слiв; голос стає глухим, сиплим, гугнявим, сюсюкаючим або гавкаючим. Захист мови вiд завад одна з найбiльш важливих завдань правої пiвкулi. За допомогою правої пiвкулi ми пiзнаємо людей по голосу, при її виключеннi людина не в станi навiть вiдрiзнити чоловiчий голос вiд жiночого.
Свiт музики, пiсень i т.п. доступний тiльки правiй пiвкулi. При виключенi правої пiвкулi у дослiджуваних виникає незвичайний стан - вони перестають помiчати те, що знаходиться злiва. Образна пам'ять - функцiя правої пiвкулi. Пiсля її виключення вона розладнується. Дослiджуванний без здивування буде дивитись на корову без хвоста, вiн просто не помiтить на малюнках невiдповiдностi.
В посiбниках, пiдручниках написано, що розподiл функцiй в мозку лiворуких прямо протилежний особливостям асиметрiї праворуких людей. Ця укорiнена думка не має нiяких серйозних доказiв. Достовiрних випадкiв коли всi мовнi функцiї представленi в правiй пiвкулi, а специфiчнi - в лiвiй, невiдомо. Тiльки у людей, що одержали у ранньому дитинствi великi (обширнi) ушкодження звичайних мовних зон, права пiвкуля вимушена виконувати подвiйну роботу.
Менінгіальні симптоми.Багато авторiв вважають, що при отогеннму абсцесi вони спостерiгаються майже завжди. Основну роль в розвитку менiнгеальних симптомiв вiдiграють набряк i подразнення оболонок. Менiнгiальнi симптоми найбiльш частi на раннiй стадiї абсцесу, до утворення капсули, i стають менш вираженими або зникають при iнкапсуляцiї абсцесу.
Велике значення В.Т.Пальчун i спiвавтори (1977) придають виличному симптому Бехтєрева, який майже завжди вираженний на боцi абсцесу. При оцiнцi цього симптому слiд брати до уваги не тiльки вiдчуття болi всерединi голови, але i блефароспазм пiсля удару молоточком по виличнiй дузi.
Часто зустрiчається ригiднiсть потиличних м'язiв, особливо при абсцесi мозочка; нерiдко має мiсце дисоцiацiя мiж ригiднiстю потиличних м'язiв i вiдсутнiстю симптома Кернiга, особливо при абсцесi мозочка.
У вiдношеннi змiн спинномозкової рiдини при отогенному абсцесi мозку в спецiальнiй лiтературi немає єдиної думки. Hайiмовiрнiше, це обумовлено тим, що розглядаються разом ускладненi i неускладненi форми, абсцеси на рiзних стадiях розвитку. Тиск спинномозкової рiдини при абсцесах звичайно пiдвищенний, при чому ступiнь лiкворної гiпертензiї звичайно невеликий i не перевищує 300-500мм водяного стовпа, за винятком випадкiв, ускладнених масивним гнiйним менiнгитом. Iнодi лiкворний тиск при абсцесах мозку може бути нормальним або навiть зниженим.
При неускладненних абсцесах спиномозкова рiдина буває прозорою, iнодi опалесцируючою, при ускладнених - мутною, а при проривi абсцесу в субарахно∙дальний простiр - гнiйною.
Лiквор майже завжди стерильний, навiть у випадках iз значним плеоцитозом. Це пояснюється попереднiм примiненням антибiотикiв.
При значному цитозi вiдмiнiстю вiд гнiйного менiнгиту служить надзвичайно швидка санацiя лiквору, iнодi при погiршанi стану хворого. Ця дисоцiацiя мiж покращанням лiкворологiчних показникiв i погiршенням стану хворого названа Borries синдромом невiдповiдностi (Syndrome discоrdance) i розцiнена як характерна для абсцесу мозку.
Вiдносно вмiсту бiлка в спиномозковiй рiдинi при абсцесах мозку немає єдиної думки. Однi автори вказують на значне пiдвищення бiлка, другi вiдзначають лише помiрне його пiдвищення – до 0.6-1г/л. Значно рiдше вiдмiчається збiльшення кiлькостi бiлка до 2.2-3.3г/л при помiрному цитозi (бiлково-клiтина дисоцiацiя). Частiше пiдвищений вмiст бiлка супроводжує значний плеоцитоз при ускладнених абсцесах мозку. Глобулiнова реакцiя Пандi майже завжди позитивна.
Зміни крові. За даними лiтертури, при абсцесах мозку червона кров не змiнюється. З боку бiлої кровi вiдмiчаються рiзнi кiлькiстнi i рiдше якiснi змiни лейкоцитiв. Hайбiльш часто виникає нейтрофiльний лейкоцитоз з пiдвищеною кiлькiстю лейкоцитiв вiд 10х10 в 3 ступенi до 18х10 (в 3-ступенi в 1мкл). Звичайно буває змiнена формула бiлої кровi iз збiльшенням кiлькостi паличкоядерних лейкоцитiв, при цьому далеко не завжди паралельно лейкоцитозу. Так, вiдсоток палочкоядерних, може досягати 20-25 при загальнiй кiлькостi лейкоцитiв 7 800 в 1 мкл. ШОЕ майже завжди збiльшена вiд 20 до 70 мм/год. Це збiльшення також не завжди йде паралельно лейкоцитозу.