Хворий Ц., 25 років, поступив в інфекційне відділення з підозрою на грип (сильний головний біль, відчуття закладання носу, підвищення температури тіла з 37.8 до 39.4 градусів). Через 2 дні з'явився біль у лівому вусі, шум, зниження слуху на нього. Ще через 3 дні - болючість в області лівого сосковидного відростку. Загальний стан здоров'я хворого важкий.
Оториноларингологом виявлена гіперемія барабанної перетинки лівого вуха, перфорація її в задньо-верхньому квадранті 2х2мм, через яку спостерігаються виділення слизово-гнійного характеру з незначними домішками крові; невеликі крововиливи в барабанну перетинку і шкіру кісткового відділу зовнішнього слухового проходу. Зовні сосковидний відросток не змінений. При пальпації сосковидного відростка і ділянки над проекцією верхньої третини судинного пучка шиї відмічається незначна болючість.
Лівим вухом сприймає ШМ - з відстані 1.5м, РМ – 3,5м.
Протягом п'ятиденного перебування в ЛОР-відділені температура тіла у хворого коливалась в межах 38.9 - 40.2 градусів (не дивлячись на протизапальну терапію).
Терапевт, хірург, невропатолог не виявили патології з боку відповідних систем і органів.
Hа рентгенограмі сосковидних відростків виявлено зниження пневматизації лівого сосковидного відростка (деструкції кістки немає).
Беручи до уваги тривале, стійке підвищення температури тіла, важкий загальний стан хворого, відсутність захворювань других органів і систем, дані оториноларингологічного обстеження вирішено виконати експлораторну (пробну) операцію лівого сосковидного відростка.
Під час операції виявлено рихлу, просякнуту гноєм кістку, гній в незначній частині альвеол (комірок) сосковидного відростка; оголений сигмовидний синус і тверда мозкова оболонка над печерою мали нормальний вигляд. Призначена масивна антибіотико-, та дегідратаційна терапія, посів крові (через 3 дні дав ріст білого стафілокока).
Через 9 днів після операції температура тіла нормалізувалась. Загальний стан здоров'я задовільний.
1. Поставте діагноз.
2. Яку операцію (її назва) виконав отохірург?
3. З яким захворюванням можна диференціювати ускладнення, що розвинулось у хворого.