Хворий У., 10 років страждає майже постійною отореєю з правого вуха, зниженням гостроти слуху. Періоди ремісії захворювання нетривалі (2-3 тижні). Чергове загострення процесу, що виникло після переохолодження організму супроводжувалось виділенням значної кількості гною, незначним болем у правому вусі, підвищенням температури тіла (37.3 градусів). Через тиждень вищеприведена симптоматика стала менш інтенсивною. Через 15 днів від початку захворювання біль у вусі посилився, хворий відчув загальну слабкість, різке зниження апетиту, при лабораторному дослідженні крові: ШОЕ - 26 мм/год, лейкоцити 10500 в 1 мм3. Ще через тиждень загальний стан здоров'я різко погіршився і оцінювався лікарем як важкий. Хворий скаржився на різкий дифузний головний біль (переважно в скронево-тім'яній ділянці), нудоту, блювання на висоті головного болю, яке не пов'язане з прийомом їжі. Температура тіла - 37.2 градусів, пульс - 54/хв.
При отоскопії виявлено перфорацію розслабленої частини барабанної перетинки правого вуха, надбарабанний простір заповнений дрібними поліпами, гноєм з неприємним запахом. Стінки надбарабанного простору з нерівною шорсткою поверхнею.
Неврологічний статус: лівобічний геміпарез, парез лицьового нерву по центральному типу, невиражена амнестична афазія, позитивні пірамідні симптоми Бабінського і Гордона.
Заключення офтальмолога "застійні соски зорового нерва".
1. Поставте діагноз.
2. Назвіть групи симптомів ускладнення основного захворювання і чим вони обумовлені.
3. Лікування виявленої патології.