Вогнепальні поранення глотки і шийного відділу стравоходу рідко бувають ізольваними. В зв'язку з цим біля 13% госпіталізованих гинуть від важких ускладнень; по-друге, пошкодження трахеї , спинного мозку, крупних судин шиї ведуть до смерті на полі бою. При цих пораненнях найбільш часто спостерігаються симптоми порушення ковтання, витікання їжі, слини і забарвленої рідини (з метою діагностики).
В мирний час для уточнення діагнозу широко приміняють езофагоскопію і контрасну рентгенографію (не барійовою суспензією).
Е.А. Нейфах (1951) вважає, що рентгенологічне дослідження з проковтуванням контрастних речовин (йодоліпол, ліпоїдол та інші) дає можливість розпізнавати навіть такі пошкодження, при яких рани глотки або стравоходу не сполучалися з зовнішньою раною, а їх просвіт відкривався в навколостравохідні тканини.
Перебіг і наслідки.При пораненні стравоходу із значним пошкодженням тканин шиї краще забезпечується відтік виділень з рани назовні і перебіг хвороби більш сприятливий (в меншій мірі інфікується оточуюча клітковина).
При одночасному пошкодженні гортані або трахеї завжди існує загроза асфіксії і аспірації з відповідними наслідками.
Під час боротьби з шоком, кровотечею, асфіксією поранення стравоходу може бути не помічено і діагностується лише при появі ознак ускладнення. Найбільш частими ускладненнями поранень стравоходу є періезофагіти, медіастиніти. При періезофагіті утруднено проковтування їжі, болючість, набряк і інфільтрація тканин шиї. При медіастиніті на добавок до цього з'являється спонтаний біль за грудиною з іррадіацією в спину, різкий біль при пальпації в області верхньогрудного отвору, здавлення в грудях, утруднене дихання, серцевосудина недостатність, озноб.
Гнійні процеси в області шиї можуть супроводжуватись тромбофлебітом вен і септикопіємією.
Найбільш важко протікають поранення суміжних стінок стравоходу і трахеї – утворються стравохідно-трахеальні нориці, розвивається важка пневмонія тощо. Поранення стравоходу лише в 15% протікали без ускладнень.
Лікування– захист середостіння від інфекції (припинення харчування через рот, ревізія шийної рани, медикаментозна терапія);
- якщо при наскрізному поранення шиї з пошкодженням стравоходу визначається виражена запальна припухлість тканин шиї, хірургічне втручання повинно бути двобічним. Перед розкриттям білястравохідного гнояка рекомендують виконувати „загороджувальну” тампонаду середостіння; припояві ознак розповсюдження гнійного запального процесу на клітковину середостіння необхідне невідкладне його дренування. З цією метою необхідно виконати коларну медіастінотомію, при якій ревізія верхнього відділу середостіння (до рівня IV ребра) доступна з боку шийної рани. Підхід до стравоходу при цьому втручанні такий же, як при зовнішній езофаготомії. Відтік гною з середостіння полегшується відповідним положенням пораненого – нахилений донизу головний кінець ліжка;
- порожнина в середостінні повільно виповнюється грануляціями. В зв'язку з цим необхідно тривалий час тампонувати зовнішню рану, для того, щоб підтримувати її сполучення а а білястравохідною порожниною.