За дослідом Великої Вітчизняної війни травми шийного відділу трахеї спостерігалось в 3,1% від загальної кількості поранень ЛОР-органів.
Виділяють закриті і відкриті травми трахеї. В мирний час зустрічаються переважно колото-різані рани трахеї, нерідко з пошкодженням сусідніх органів.
Причинами травм можуть бути трахеоскопія, видалення сторонніх тіл, інтубація, вибух наркотичних сумішів тощо.
Основні симптоми: кашель, кровохаркання, емфізема.
Розриви грудного відділу трахеї протікають важко, поєднуються з травмами легень, бронхів, стравоходу. Вони супроводжуються задишкою, ціанозом, шоком і характеризуються трьома важливими синдромами:
1. газовий синдром – медіастінальна і підшкірна емфізема;
2. компресійний синдром – при порушенні цілостності медіастінальної плеври розвивається напружений пневмоторекс, зміщення середостіння, перегинання крупних судин, дихальна і серцево-судинна недостатність;
3. аспіраційний синдром – клекотіння під час дихання, дихальна недостатність, асфіксія.
В діагностиці розривів грудного відділу трахеї важливе значення належить рентгенографії і трахеобронхоскопії на операційному столі.