Перший розділ дипломної роботи присвячується розгляду теоретичних аспектів проблеми, що досліджується і слугує підґрунтям для подальшого викладення матеріалу.
У цьому розділі зазвичай розглядаються сутність, зміст, організація процесу, що досліджується, його складові елементи.
Викладаючи теоретичні аспекти, слід пам'ятати, що цей розділ роботи не самоціль, а засіб для створення теоретичної бази для розгляду практичних аспектів проблеми, що досліджується. Оскільки проникнення в сутність явища і процесу, що досліджується можливо тільки за умови використання системного підходу, тому в першому розділі доцільно відвести окреме місце історії розвитку предмету дослідження, аналізу зарубіжного досвіду організації економічних процесів, тому необхідно вирішити завдання, пов'язані з:
− концепцією предмету дослідження;
− місцем предмету дослідження в об'єкті дослідження;
− впливом предмету дослідження і проблем з ним пов'язаних на фінансовий стан розвитку.
Вирішувати ці проблеми необхідно шляхом огляду і критичного аналізу літературних джерел, що включає наступні їх види:
− навчально-методичні (підручники, навчальні посібники, конспекти лекцій, методичні рекомендації);
− наукові (монографії, статті в наукових журналах, тези доповідей на науково-практичних конференціях);
− періодичні видання (газети, журнали, часописи тощо);
− законодавчо-нормативні акти (конституція, кодекси, закони, укази, постанови, розпорядження, інструкції, листи тощо).
Огляд літературних джерел – це вища форма узагальнення інформації. Він систематизує зміст багатьох документів за основними напрямами їх використання. При цьому повинна даватися аргументована оцінка і критичний аналіз використаних відомостей.
Також рекомендується провести аналіз зміни законодавства, що регулює об'єкт і предмет дослідження у часі: що саме, коли і якими законодавчими актами вносилося.
На всі першоджерела, на які посилається автор прямо (цитата) або опосередковано (згадування), обов'язково повинні бути посилання на літературні джерела згідно із номерами за переліком використаної літератури:
Загальні вимоги до цитування такі:
а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться у тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";
б) цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Допускається пропуск слів, речень, абзаців за умови, якщо це не спотворює авторського тексту; такі пропуски позначаються трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, в кінці). Якщо перед вилученим текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;
в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;
г) при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів. Посилатися при цьому треба на джерело непрямого цитування, наприклад:
(цит. за: ...);
д) цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім, бо в обох випадках це може вплинути на рівень дипломної роботи: надмірне цитування створює враження її компілятивності, а недостатнє - знижує наукову цінність викладеного матеріалу;
є) якщо необхідно виявити власне ставлення до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;
є) якщо виникає необхідність виділити в цитаті деякі слова, зробити якесь застереження, то одразу після цього ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора дипломної роботи а весь текст застереження береться у круглі дужки. Наприклад: (курсив наш. - А.Ш.), (підкреслено нами. – А.Ш.).
Посилання, в бібліографічному розумінні цього слова, означає вказівку на джерело інформації (книгу, статтю, документ тощо). Воно є обов'язковим, якщо в роботі наведено цитату чи якісь важливі або оригінальні фактичні (цифрові) дані, принципові положення або точки зору різних авторів.
Посилання в роботах слід оформляти у вигляді квадратних дужок безпосередньо в тексті роботи одразу після цитати чи даних, що потребують такого посилання. Спочатку зазначають арабськими цифрами порядковий номер джерела інформації, під яким воно внесено у "Список використаних джерел", а потім (через кому) - номер сторінки (чи сторінок), на яких вміщено саме ту інформацію, на яку робиться посилання, наприклад, "... текст цитати ... [25, с. 235 — 237]". Якщо в роботі просто згадується якесь видання (джерело інформації), то посилання на нього не передбачає вказівки конкретних сторінок, наприклад, "... у працях [1 - 7]...", "... як зазначається в роботі [12]".
Типовими помилками, що допускаються студентами в теоретичному розділі роботи є:
− подання теоретичної інформації без її подальшого критичного аналізу;
− підрозділ складається тільки або здебільшого з витягу із законодавчого акту;
− подання в розділі довідкової і загальновідомої інформації;
− подання інформації винятково в текстовій формі без підкріплення її порівняльними таблицями і наочними рисунками.
Підрозділи дипломної роботи повинні мати назви з «аналітичним відтінком».
Кожний підрозділ теоретичного розділу роботи повинен закінчуватися висновком, наприклад: «Таким чином, розглянуте показало, що найбільш значна зміна відбулася на стадії» та стислим обґрунтуванням необхідних подальших досліджень, які логічно випливають з даного підрозділу і будуть наведені у наступному підрозділі роботи.
Теоретичну частину (перший розділ) рекомендується подати у вигляді трьох-чотирьох підрозділів. Обсяг викладення матеріалу по кожному підрозділу повинен бути приблизно однаковим – в межах 6-8 сторінок, оформлених згідно із вимогами.