На рахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" ведуться розрахункові операції з працюючими. На цьому рахунку ведеться облік розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків внаслідок нестач і втрат від псування цінностей, нестач та розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено.
Ревізія таких розрахунків здійснюється суцільним способом. Завдання ревізора полягає в тому, щоб вивчити причини виникнення заборгованості і її реальність. Основними причинами утворення нестач, розтрат і крадіжок є: відсутність оперативного (профілактичного) контролю за збереженням грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей з боку керівників підприємств, несвоєчасне й формальне проведення інвентаризації, недотримання умов зберігання цінностей.
Матеріальними збитками вважаються нестача матеріальних цінностей, виявлена під час інвентаризації, псування, втрати, крадіжка, знищення, погіршення або зменшення цінності майна. Нестачі понад норми втрат і шкода від псування, бою, лому товарно-матеріальних цінностей відносяться на рахунок винних осіб.
Перевіряючи такі розрахунки, ревізор насамперед аналізує їх, з'ясовує причини виникнення нестач, розтрат, крадіжок, чи дотримувалися строки і порядок їх розгляду, чи суми нестач повністю віднесені на винних осіб, як забезпечується їх відшкодування. Особливо ретельно слід перевіряти факти списання нестач і втрат на витрати виробництва чи на результати діяльності підприємства. При цьому слід керуватися чинним порядком відшкодування втрат.
Щодо нестач і втрат, які виникли внаслідок зловживань або недбалого ставлення працівників до виконання службових обов'язків, справи спрямовуються до судово-слідчих органів і подаються цивільні позови не пізніше трьох днів після виявлення нестач, крадіжок і втрат.
Крім того, ревізор повинен також вжити невідкладних заходів для стягнення нестач і відшкодування матеріальних збитків, надіслати судово-слідчим органам клопотання про накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу (знаходяться у нього або в інших осіб).
Насамперед слід переконатися в правильності виведення залишків на рахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків". При цьому дебетові сальдо з цього рахунка зіставляють з порівняльними відомостями, щоб встановити, чи немає випадків неправильного відображення або приховання нестач, крадіжок та інших зловживань.
Потім кредитові записи з цього ж рахунка зіставляють з дебетовими записами з рахунків 30 "Каса" і 66 "Розрахунки з оплати праці".
Особливу увагу звертають на факти списань псування, бою, лому товарно-матеріальних цінностей з метою виявлення випадків складання фіктивних актів на списання й можливого приховування нестач і крадіжок.
Крім того, ревізору необхідно перевірити реальність віднесення на дебет рахунка витрат нестач і крадіжок, щодо яких суд відмовився задовольнити позови через їхню необґрунтованість.
Під час ревізії ревізор порівнює записи в особових рахунках боржників, показані у відомості № 115 (великі та дрібні нестачі), зданими журналі № 11, Головної книги і балансу з рахунка 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків". Потім щодо кожної суми боргу слід встановити, чи:
— своєчасно вжито заходів для відшкодування заподіяних збитків;
— заявлено в установленому порядку позови;
— усунуто з посад розтратників, осіб, що не викликають довіри;
— своєчасно подано термінові донесення про великі нестачі керівництву вищестоящого органу й правоохоронним органам;
— правильно показано нестачі в обліку і звітності;
— доброякісно оформлено матеріали про виявлені нестачі й втрати;
— здійснюється щоквартально взаємна звірка справ про нестачі між підприємством і органами суду, прокуратури і міліції.
Важливо також з'ясувати, чи всі виконавчі листи на боржників, одержані підприємством, де проводиться ревізія, взято на облік і подано для стягнення, чи регулярно надходять утримувані суми й у яких розмірах.
Якщо місцезнаходження боржника невідоме, виконавчий лист повертається до суду, який виніс вирок, з проханням про оголошення розшуку.
Суми нестач і крадіжок, списані через безнадійність для утримання, перевіряються під кутом зору наявності всіх підстав для цього — відповідних рішень, актів про неспроможність боржників, засвідчених судами тощо.
Ревізор перевіряє, чи погашаються дрібні нестачі в тому місяці, у якому їх було виявлено.
Під час ревізії ревізор складає групувальні відомості.
Ревізор має переконатись у тому, що всі випадки нестач, крадіжок і втрат від псування цінностей, у тому числі природні втрати, віднесено на рахунки витрат або винних осіб.
Особливій перевірці підлягають випадки списання боргів на рахунки 377 "Розрахунки з іншими дебіторами", 285 "Торгова націнка", 38 "Резерв сумнівних боргів" тощо з метою зменшення розміру заборгованості, яка числиться за боржниками.
Ревізією бухгалтерських даних можна встановити факти необгрунтованих списань боргів, сторнувальних записів. Тому необхідно з'ясувати, ким вони допущені й вжити заходів щодо їх усунення.
Запитання для самоконтролю
1. Які завдання перевірки розрахункових операцій?
2. Як організується ревізія розрахунків з покупцями й замовниками?
3. У якій послідовності здійснюється ревізія розрахунків із підзвітними особами?
4. Якими нормативними документами керується ревізор під час перевірки витрат на відрядження?
5. Які джерела й послідовність ревізії розрахунків за претензіями?
5. У чому полягає суть методики ревізії розрахунків за відшкодуванням завданих збитків?
6. Який порядок проведення ревізії розрахунків із постачальниками й підрядниками?
7. Назвіть основні джерела ревізії розрахунків за податками і платежами.
8. Який порядок перевірки правильності нарахування податку на прибуток?
10. Як перевірити правильність і своєчасність сплати податку на додану вартість? Якими нормативно-правовими актами керується при цьому ревізор?
11. Як перевірити правильність і своєчасність розрахунків за платежами? Які види платежів підлягають перевірці?
12. Які порушення можуть виникнути під час розрахунків за страхуванням?
13. Які документи й регістри бухгалтерського обліку використовуються ревізором під час ревізії розрахунків з оплати праці?
14. Особливості контролю розрахунків із депонентами.