Ревізія розрахунків за відшкодуванням завданих збитків

На рахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" ведуться розрахункові операції з працюючими. На цьому рахунку ве­деться облік розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків внаслідок нестач і втрат від псування цінностей, нестач та роз­крадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено.

Ревізія таких розрахунків здійснюється суцільним способом. Зав­дання ревізора полягає в тому, щоб вивчити причини виникнення за­боргованості і її реальність. Основними причинами утворення не­стач, розтрат і крадіжок є: відсутність оперативного (профілактично­го) контролю за збереженням грошових коштів і товарно-матеріа­льних цінностей з боку керівників підприємств, несвоєчасне й фор­мальне проведення інвентаризації, недотримання умов зберігання цінностей.

Матеріальними збитками вважаються нестача матеріальних цінно­стей, виявлена під час інвентаризації, псування, втрати, крадіжка, знищення, погіршення або зменшення цінності майна. Нестачі понад норми втрат і шкода від псування, бою, лому товарно-матеріальних цінностей відносяться на рахунок винних осіб.

Перевіряючи такі розрахунки, ревізор насамперед аналізує їх, з'ясовує причини виникнення нестач, розтрат, крадіжок, чи дотри­мувалися строки і порядок їх розгляду, чи суми нестач повністю відне­сені на винних осіб, як забезпечується їх відшкодування. Особливо ретельно слід перевіряти факти списання нестач і втрат на витрати виробництва чи на результати діяльності підприємства. При цьому слід керуватися чинним порядком відшкодування втрат.

Щодо нестач і втрат, які виникли внаслідок зловживань або недба­лого ставлення працівників до виконання службових обов'язків, спра­ви спрямовуються до судово-слідчих органів і подаються цивільні по­зови не пізніше трьох днів після виявлення нестач, крадіжок і втрат.

Крім того, ревізор повинен також вжити невідкладних заходів для стягнення нестач і відшкодування матеріальних збитків, надіслати судово-слідчим органам клопотання про накладення арешту на май­но або грошові суми, що належать відповідачу (знаходяться у нього або в інших осіб).

Насамперед слід переконатися в правильності виведення залишків на рахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків". При цьому дебетові сальдо з цього рахунка зіставляють з порівняль­ними відомостями, щоб встановити, чи немає випадків неправильно­го відображення або приховання нестач, крадіжок та інших зловжи­вань.

Потім кредитові записи з цього ж рахунка зіставляють з дебетови­ми записами з рахунків 30 "Каса" і 66 "Розрахунки з оплати праці".

Особливу увагу звертають на факти списань псування, бою, лому товарно-матеріальних цінностей з метою виявлення випадків скла­дання фіктивних актів на списання й можливого приховування не­стач і крадіжок.

Крім того, ревізору необхідно перевірити реальність віднесення на дебет рахунка витрат нестач і крадіжок, щодо яких суд відмовився задовольнити позови через їхню необґрунтованість.

Під час ревізії ревізор порівнює записи в особових рахунках борж­ників, показані у відомості № 115 (великі та дрібні нестачі), зданими журналі № 11, Головної книги і балансу з рахунка 375 "Розра­хунки за відшкодуванням завданих збитків". Потім щодо кожної суми боргу слід встановити, чи:

— своєчасно вжито заходів для відшкодування заподіяних збитків;

— заявлено в установленому порядку позови;

— усунуто з посад розтратників, осіб, що не викликають довіри;

— своєчасно подано термінові донесення про великі нестачі керів­ництву вищестоящого органу й правоохоронним органам;

— правильно показано нестачі в обліку і звітності;

— доброякісно оформлено матеріали про виявлені нестачі й втрати;

— здійснюється щоквартально взаємна звірка справ про нестачі між підприємством і органами суду, прокуратури і міліції.

Важливо також з'ясувати, чи всі виконавчі листи на боржників, одержані підприємством, де проводиться ревізія, взято на облік і по­дано для стягнення, чи регулярно надходять утримувані суми й у яких розмірах.

Якщо місцезнаходження боржника невідоме, виконавчий лист повертається до суду, який виніс вирок, з проханням про оголошення розшуку.

Суми нестач і крадіжок, списані через безнадійність для утриман­ня, перевіряються під кутом зору наявності всіх підстав для цього — відповідних рішень, актів про неспроможність боржників, засвідче­них судами тощо.

Ревізор перевіряє, чи погашаються дрібні нестачі в тому місяці, у якому їх було виявлено.

Під час ревізії ревізор складає групувальні відомості.

Ревізор має переконатись у тому, що всі випадки нестач, крадіжок і втрат від псування цінностей, у тому числі природні втрати, віднесе­но на рахунки витрат або винних осіб.

Особливій перевірці підлягають випадки списання боргів на рахун­ки 377 "Розрахунки з іншими дебіторами", 285 "Торгова націнка", 38 "Резерв сумнівних боргів" тощо з метою зменшення розміру заборго­ваності, яка числиться за боржниками.

Ревізією бухгалтерських даних можна встановити факти необ­грунтованих списань боргів, сторнувальних записів. Тому необхідно з'ясувати, ким вони допущені й вжити заходів щодо їх усунення.

 

Запитання для самоконтролю

1. Які завдання перевірки розрахункових операцій?

2. Як організується ревізія розрахунків з покупцями й замовни­ками?

3. У якій послідовності здійснюється ревізія розрахунків із підзвітними особами?

4. Якими нормативними документами керується ревізор під час перевірки витрат на відрядження?

5. Які джерела й послідовність ревізії розрахунків за претензіями?

5. У чому полягає суть методики ревізії розрахунків за відшкоду­ванням завданих збитків?

6. Який порядок проведення ревізії розрахунків із постачальника­ми й підрядниками?

7. Назвіть основні джерела ревізії розрахунків за податками і пла­тежами.

8. Який порядок перевірки правильності нарахування податку на прибуток?

10. Як перевірити правильність і своєчасність сплати податку на додану вартість? Якими нормативно-правовими актами керується при цьому ревізор?

11. Як перевірити правильність і своєчасність розрахунків за пла­тежами? Які види платежів підлягають перевірці?

12. Які порушення можуть виникнути під час розрахунків за стра­хуванням?

13. Які документи й регістри бухгалтерського обліку використо­вуються ревізором під час ревізії розрахунків з оплати праці?

14. Особливості контролю розрахунків із депонентами.