Для аналізу і профілактики травматизму важливе значення має класифікація причин. При цьому необхідно враховувати комплекс факторів, що визначають безпечні та нешкідливі умови праці на виробництві.
При встановленні причин нещасного випадку зазначаються і кодуються три групи причин відповідно до класифікатора:
І — технічні:
• конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва;
• конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність транспортних засобів;
• неякісна розробка або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об'єктів, будівель, споруд, обладнання тощо;
• неякісне виконання будівельних робіт;
• недосконалість, невідповідність вимогам безпеки технологічного процесу;
• незадовільний технічний стан:
- виробничих об’єктів, будинків, споруд, території;
- засобів виробництва;
- транспортних засобів;
• незадовільний стан виробничого середовища (несприятливі метеорологічні умови, підвищена концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони; наявність шкідливих опромінень (випромінювань); незадовільна освітленість, підвищений рівень шуму і вібрації та ін.);
II — організаційні (що залежать від рівня організації праці на виробництві та діяльності самої людини):
• незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці;
• недоліки під час навчання безпечним прийомам праці, у тому числі:
- відсутність або неякісне проведення інструктажу;
- допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці;
• неякісна розробка, недосконалість інструкцій з охорони праці або їх відсутність;
• відсутність у посадових інструкціях функціональних обов'язків з питань охорони праці;
• порушення режиму праці та відпочинку;
• відсутність або неякісне проведення медичного обстеження (професійного відбору);
• невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними;
• виконання робіт із відключеними, несправними засобами колективного захисту, системами сигналізації, вентиляції, освітлення тощо;
• залучення до роботи працівників не за спеціальністю (професією);
• порушення технологічного процесу;
• порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів;
• порушення правил дорожнього руху;
• незастосування засобів колективного захисту (за їх наявності);
• незастосування засобів індивідуального захисту (за їх наявності);
• порушення трудової і виробничої дисципліни, в тому числі:
- невиконання посадових обов’язків;
- невиконання вимог інструкцій з охорони праці;
III – психофізіологічні (пов’язані з несприятливою особливістю людського фактора; невідповідність анатомо-фізіологічних і психологічних особливостей організму людини умовам праці):
• алкогольне, наркотичне сп’яніння, токсикологічне отруєння;
• незадовільні фізичні дані або стан здоров'я;
• незадовільний психологічний клімат у колективі;
• травмування внаслідок протиправних дій інших осіб, інші причини.
Серед причин, не внесених у класифікатор, слід також враховувати соціальні причини, зумовлені станом особистості в певний момент, якостями особистості:
• недостатня ефективність норм трудового права;
• побутові умови;
• рівень доходу в родині;
• рівень освіти;
• належність до тих чи інших соціальних верств тощо.
При розгляді нещасного випадку зазначається основна причина і супутня. Як свідчать статистичні дані, психофізіологічним (людським) факторам приділяється другорядна (супутня) роль, незважаючи на те, що, як свідчить міжнародна статистика, через вину людини відбувається близько 90% нещасних випадків. Це пояснюється недосконалістю об’єктивних методів оцінки впливу цих причин на виникнення нещасного випадку.
При з’ясуванні причин професійного захворювання зазначаються виробничі фактори, які призвели до захворювання:
• запиленість повітря робочої зони (концентрація пилу);
• загазованість повітря робочої зони шкідливими речовинами (концентрація речовин та їхня гранично допустима концентрація);
• підвищені та знижені температури, температура поверхні устаткування, матеріалів, повітря робочої зони;
• рівень шуму, загальної та локальної вібрації;
• рівень інфразвукового коливання, ультразвуку;
• рівень електромагнітного випромінювання;
• рівень вологості та швидкості руху повітря;
• рівень іонізуючого випромінювання;
• рівень фізичного перевантаження (параметри, ступінь, важкість роботи),%;
• інші виробничі фактори за гігієнічною класифікацією праці.
Аналіз виробничого травматизму за запропонованою класифікацією дає змогу вирішувати задачі профілактики нещасних випадків і професійних захворювань у тісному взаємозв’язку з іншими задачами управління і виробництва.