Для створення незалежного та рівномірного режиму роботи апаратів між джерелами отримання газу і його споживанням встановлюють резервуари чи газгольдери, в яких зберігається зріджений газ, та вирівнюється його тиск. Це газгольдери високого тиску із сталим об’ємом (надлишковий тиск газу до 0,5... 1 МПа, а в окремих випадках й до 10МПа). Серед інших типів газгольдерів (мокрі, сухі), вони найбільш безпечні в експлуатації, особливо для газів, що утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші.
Газгольдери високого тиску виготовляють циліндричної або сферичної форми об’ємом до 4 тис. м3. Вони належать до посудин, що працюють під тиском. Газгольдери обладнують системами автоматичної сигналізації та відімкнення від мережі при досягненні газом нижнього або верхнього допустимого рівня, вимірювальними приладами для контролю тиску і температури, запобіжними клапанами, зворотним клапаном на лінії нагнітання газу, редукційним вентилем, який підтримує незмінний тиск на лінії відбору газу.
Для безпечної експлуатації газгольдери покривають фарбою, яка добре відбиває сонячні промені і зменшує нагрівання. При штучному освітленні газгольдерів з горючими газами застосовують світильники та проводку у вибухозахищеному виконанні. Не допускається повністю спорожнювати газгольдери, тому що внаслідок просмоктування повітря всередині газгольдера можливо утворення вибухонебезпечних концентрацій.
Газгольдери встановлюють на відкритому повітрі подалі від ліній електропередач, забезпечують блискавкозахистом та огороджують від доступу сторонніх осіб. В окремих випадках газгольдери розташовують у спеціальних приміщеннях.
При розміщенні декількох газгольдерів між ними, а також між газгольдерами та іншими спорудами дотримуються безпечних відстаней.