Відходи класу Аутворюються в:
• палатних відділеннях (крім інфекційних, шкірно-венерологічних, фтизіатричних, мікологічних);
• адміністративно-господарських приміщеннях;
• центральних харчоблоках, буфетах відділень (крім інфекційних, шкірно-венерологічних, фтизіатричних, мікологічних);
• позакорпусній території закладу.
Збирають відходи в багаторазові ємності або одноразові пакети білого кольору. Одноразові пакети розміщуються на спеціальних візках або усередині багаторазових баків. Заповнені багаторазові ємності або одноразові пакети доставляють до місць установки (між-)корпусних контейнерів і перевантажують уконтейнери, призначені для збирання відходів цього класу. Багаторазова тара після збирання і спорожнювання підлягає мийці і дезінфекції.
Відходи класу Бутворюються в:
• операційних;
• реанімаційних;
• процедурних, перев'язочних і інших маніпуляційно-діагностичних приміщеннях;
• інфекційних, шкірно-венерологічних відділеннях;
• медичних і патологоанатомічних лабораторіях;
• лабораторіях, що працюють із мікроорганізмами 3—4-ї групи патогенності;
• віваріях, ветеринарних лікарнях.
Відходи класу Б після дезінфекції збирають в одноразове герметичне впакування. М'яке впакування (одноразові пакети жовтого кольору) закріплюють на спеціальних стійках (візках). Після заповнення пакета приблизно на 3/4 з нього видаляють повітря, і співробітник, відповідальний за збирання відходів
у медичному підрозділі, герметизує його. Цю роботу виконують у марлевій пов'язці і гумових рукавичках.
Органічні відходи, що утворюються в операційній і лабораторіях, мікробіологічні культури й штами, вакцини, вірусологічно небезпечний матеріал після дезінфекції збирають в одноразове тверде герметичне впакування (спеціальні одноразові баки жовтого кольору). Гострий інструментарій (голки, пір'я), що пройшло дезінфекцію, збирають окремо від інших видів відходів в одноразове тверде впакування.
Усі види відходів класу Б за межі медичного підрозділу транспортують тільки в одноразовому упакуванні після його герметизації. У встановлених місцях загерметизовані одноразові ємності (баки, пакети) поміщають у (між-)корпус-ні контейнери, призначені для збирання відходів класу Б. Одноразові ємності (пакети, баки) з відходами класу Б маркірують написом "Небезпечні відходи. Клас Б" з нанесенням коду підрозділу лікувального закладу, назви закладу, дати й прізвища відповідальної за збирання відходів особи.
Відходи класу В утворюються в:
• підрозділах для пацієнтів з особливо небезпечними і карантинними інфекціями;
• лабораторіях, що працюють із мікроорганізмами 1—2-ї групи патогенHocTi;
• фтизіатричних і мікологічних клініках (відділеннях).
Відходи цього класу підлягають дезінфекції відповідно до чинних нормативних документів. Збирають їх в одноразове впакування. М'яке впакування (одноразові пакети червоного кольору) має бути закріплене на спеціальних стійках (візках).
Після заповнення пакета приблизно на 3/4 з нього видаляють повітря й співробітник, відповідальний за збирання відходів у цьому медичному підрозділі, герметизує його з дотриманням вимог техніки безпеки при роботі зі збудниками 1—2-ї групи патогенності. Мікробіологічні культури й штами, вакцини потрібно збирати в одноразове тверде герметичне впакування червоного кольору. Транспортують усі види відходів класу В за межі медичного підрозділу тільки в одноразовому впакуванні після його герметизації.
У встановлених місцях загерметизовані одноразові ємності (баки, пакети) поміщають у (між-)корпусні контейнери, призначені для збирання відходів класу В. Ці одноразові ємності маркірують написом "Надзвичайно небезпечні відходи. Клас В" з нанесенням коду підрозділу лікувально-профілактичного закладу, назви закладу, дати й прізвища відповідальної за збирання відходів особи.
Примітка. Не допускається:
• пересипати відходи класу Б та В з однієї ємності в іншу;
• установлювати одно- і багаторазові ємності біля електронагрівальних приладів;
• утрамбовувати будь-які відходи руками;
• збирати відходи без рукавичок.
Відходи класу Гутворюються в:
• діагностичних підрозділах;
• відділеннях хіміотерапії;
• патологоанатомічних відділеннях;
• фармацевтичних цехах, аптеках, складах;
• хімічних лабораторіях;
• адміністративно-господарських приміщеннях.
Використані люмінесцентні лампи, ртутьумісні прилади й устаткування збирають у закриті герметичні ємності. Після заповнення ємності герметизують і зберігають у допоміжних приміщеннях. Вивозять їх спеціалізовані підприємства на договірних умовах.
Відходи класу Дутворюються в:
• діагностичних лабораторіях (відділеннях);
• радіоізотопних лабораторіях і рентгенівських кабінетах.
Збирання, зберігання, видалення відходів класу Д здійснюють відповідно до вимог правил роботи з радіоактивними речовинами й іншими джерелами іонізаційних випромінювань, нормами радіаційної безпеки й іншими чинними нормативними документами, які регламентують обіг радіоактивних речовин.
Наказ МОЗСРСР
"Об утверждении инструкции о санитарно-противозпидемическом режиме
больниц и о порядне осуществления органами и учреждениями санитарно-
зпидемиологической службьі государственного санитарного надзора за
санитарним состоянием лечебно-профилактических учреждений"
№ 288 від 23.03.76 р.
1. У всіх хворих, які поступають до приймального відділення, оглядають шкіру, зів, вимірюють температуру. Дерев'яні шпателі після використання підлягають знищенню, а металеві — кип'ятять протягом 15 хв. Термометр повністю занурюють у банку з 0,5 % розчином хлораміну (розчин змінюють щоденно).
2. Огляд хворого проводять на кушетці, вкритій клейонкою. Після приймання хворого клейонку щоразу протирають 1 % розчином хлораміну або 0,5 % освітленим розчином хлорного вапна.
3. У приймальному відділенні хворий проходить повне санітарне оброблення (ванна, обтирання). Губку після використання кип'ятять у 2 % розчині соди — 15 хв, просушують і зберігають у чистому посуді. Якщо прокип'ятити губку відразу після використання немає можливості, їх збирають в окремий посуд з 1 % розчином хлораміну або 0,5 % освітленим розчином хлорного вапна, а потім промивають під проточною зодою.
4. Щітки для оброблення миють, просушують і автоклавують при 0,5 атм — ЗО хв. Зберігають у біксах, за потреби їх дістають стерильними корнцангами.
5. Наконечники для клізм після кожного використання кип'ятять 15 хв ізберігають у посуді з написом "чисті" у сухому вигляді. Для оброблення їх збирають в окремий посуд з 0,5 % розчином хлораміну або 0,2 % освітленим розчином хлорного вапна.
6. Перед прийманням хворого до палати ліжко, тумбочку для підкладного судна протирають 1 % розчином хлораміну або 0,5 % розчином освітленого хлорного вапна. Ліжко застилають постільною білизною, що пройшла камерне оброблення в режимі для вегетативних форм мікробів. За можливості слід дотримувати циклічності заповнення палат.
7. Хворому видають індивідуальні предмети догляду: плювальницю, підкладне судно, напувальницю та ін., які після використання ретельно миють. Після виписування хворого предмети індивідуального догляду знезаражують.
8. Для миття рук хворих, а також обслуговуючого персоналу використовують рідке гексохлорофенове мило. Допускається користування господарським милом у дрібній розфасовці (на 1 використання).
9. Хворим заборонено користуватись особистими шерстяними речами; за потреби їх видають хворим після камерного оброблення.
10. При заміні постільної і натільної білизни її акуратно збирають у мішки з бавовняної тканини або баки з кришками. Забороняється скидати білизну, що була у користуванні, на підлогу або у відкриті приймальники. Розбирання і сортування брудної білизни проводять у спеціально відведеному приміщенні. Після зміни білизни підлогу в палаті протирають дезінфекційним розчином.
11. Прибирання приймального відділення і палат проводять не рідше 2 разів на день вологим способом. Дезінфекційні засоби використовують після зміни білизни у разі виникнення післяопераційного ускладнення.
12. Інвентар для прибирання — відра, тази та ін. — маркірують та використовують тільки за призначенням. Знезаражування проводять шляхом замочування на 1 год в 1 % розчині хлораміну або 0,2 % освітленому розчині хлорного вапна.
13. Категорично заборонено приймати в хірургічному відділенні м'які іграшки та інші предмети, що не витримують дезінфекційного оброблення.
Наказ МОЗ СРСР
«0 введений в действие отраслевого стандарта ОСТ 42-21-2-85
"Стерилизация и дезинфекция изделий медицинского назначений. Методьі,
средства и режими"»
N770 від 10.06.85 р.
Відповідно до наказу МОЗ СРСР від 10.06.85 р. № 770 строк впровадження встановлений з 01.01.86 для закладів, які розробляють і виготовляють медичні вироби. Недотримання стандарту переслідується законом.
Стандарт поширюється на вироби медичного призначення, які в процесі експлуатації підлягають стерилізації і (або) дезінфекції.
Стандарт обов'язковий для закладів, що використовують засоби медичного призначення, а також для організацій і закладів, які розробляють і виготовляють медичні вироби.
Стандарт не поширюється на лікарські препарати і засоби їх упаковки, на вироби, які промисловість випускає стерильними, на засоби із текстильних матеріалів (за розділом дезінфекції), предмети догляду за хворими, медичні меблі.
Стандарт встановлює методи, засоби і режим передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфекції.
1. Загальні положення
1.1. Встановлені в стандарті методи, засоби і режими передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфекції є рівнозначними, за ефективністю для кожного виду оброблення.
Примітка: перевагу слід віддавати термічним методам стерилізації (паровому і повітряному).
1.2. На основі положень стандарту мають опрацьовуватись інструкції, які встановлюють методи, засоби і режими передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфекції відповідно до конкретних виробів або груп виробів з урахуванням їх призначення і конструктивних особливостей.
1.3. При опрацьовуванні виробів слід підібрати метод, засіб і режим, виходячи із стійкості виробу до засобів передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфекції залежно від матеріалу, ступеня оброблення поверхні, конструктивного виконання. Вибрані методи, засоби і режими не мають призводити до змін зовнішнього вигляду, експлуатаційних якостей та інших показників виробу, оброблені вироби не мають чинити токсичну дію.
1.4. Вимоги до стійкості виробів до засобів передстерилізаційного оброблення, стерилізації і дезінфекції мають нормуватись у завданнях (медико-технічних вимогах) на розробку нових виробів, технічних умов стандартів, а також називатися в експлуатаційній документації і контролюватись на стадії розробки і виготовлення виробу. У технічних умовах, у стандартах на серійно виготовлену продукцію вимоги стійкості виробів до передстерилізаційного очищення і до конкретного методу стерилізації і дезінфекції мають нормуватись з урахуванням стандарту на основі результатів попередньо проведених перевірок.
1.5. У процесі експлуатації виробів передстерилізаційне очищення і (або) дезінфекція мають проводитись відповідно до стандарту та інструкцій, які визначають порядок проведення передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфекції конкретних видів виробів, а також експлуатаційної документації.
1.7. При проведенні передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфекції хімічним методом (за винятком газової стерилізації), дезінфекції методом кип'ятіння допускається застосування інгібіторів та інших додатків, які сприяють зменшенню корозії, дозволені Міністерством охорони здоров'я і не зменшують ефективності передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфекції.
1.8. Контроль стерилізації мають здійснювати бактеріологічні лабораторії, санітарно-епідеміологічні станції і лікувально-профілактичні заклади відповідно до інструкцій, встановлених Міністерством охорони здоров'я.
1.9. Контроль за роботою стерилізаторів здійснюють дезінфекційні станції і дезінфекційні відділи санітарно-епідеміологічних станцій відповідно до інструкцій, встановлених Міністерством охорони здоров'я.
1.10. Контроль якості передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфекції мають проводити лікувально-профілактичні заклади, санітарно-епідеміологічні і дезінфекційні станції відповідно до інструкцій, встановлених Міністерством охорони здоров'я.
2. Передстерилізаційне очищення
2.1. Передстерилізаційному очищенню підлягають усі вироби перед їх стерилізацією з метою усунення білкових, жирових і механічних забруднень, а також медичних препаратів.
2.2. Розбірні вироби підлягають передстерилізаційному очищенню в розібраному вигляді.
2.3. Передстерилізаційне очищення проводиться ручним або механізованим (за допомогою спеціального оснащення) способом.
2.4. Механізоване передстерилізаційне очищення має проводитись за струминним, ротаційним методами, миттям йоржем або за допомогою ультразвуку з використанням поверхнево-активних речовин (відповідно до п. 2.8 стандарту та інших додатків). Ме-
тодика проведення механізованого передстерилізаційного очищення має відповідати інструкції з експлуатації, яка додається до обладнання.
Примітка: миття йоржем гумових виробів не дозволяється.
2.5. Передстерилізаційне очищення ручним способом має проводитись послідовно відповідно до табл. 1 наказу.
ГСТ 42-2L-2-85
Таблиця 1. Передстерилізаційне очищення
| Процеси при проведенні очищення | Режим очищення | Обладнання | |||
| Початкова температура, °С | Експозиція, хв | ||||
| ltoMiнальне значення | відхилення | номінальне значення | відхилення | ||
| Занурювання інструментів, забруднених кров'ю, у розчин інгібітору корозії (1 % розчин бензоату натрію) одразу після операції | ±5 | +5 | Таз,бачок | ||
| Споліскування під проточною водою | — | — | 0,5 | +0,1 | Ванна, раковина |
| Замочування в мийному розчині при повному зануренні предмета | |||||
| Мийний засіб "Біолот" | 40* | +5 | 15,0 | +1,0 | Бачок, ванна |
| Мийний засіб "Прогрес", "Астра", "Лотос", "Айна" | 50* | +5 | 15,0 | +1,0 | Бачок,ванна |
| Миття кожного предмета в мийному розчині п. 2.8 за допомогою йоржа або ватно-марлевого тампона | 0,5 | +1,0 | |||
| Споліскування під проточною водою | |||||
| Мийний засіб "Біолот" | — | — | 3,0 | ||
| Мийний засіб "Прогрес" | — | — | 5,0 | +1,0 | |
| Мийний засіб "Астра", "Лотос", "Айна" | 10,0 | Ванна, раковина з обладнанням | |||
| Просушування гарячим повітрям | +2—10 | (1) | Сушильна шафа | ||
| Споліскування дистильованою водою | Бачок,ванна |
* Температура розчину в процесі миття не підтримується.
(1) — До повного зникнення вологості.
Примітка
1. Мийний розчин можна застосувати до забруднення (до появи рожевого кольору, що вказує на наявність крові і знижує ефективність очищення).
2. Мийний розчин перекису водню з синтетичними мийними засобами можна застосовувати протягом доби з моменту виготовлення, якщо колір розчину не змінився. Незмінений розчин можна підігрівати до 6 разів, у процесі підігрівання концентрація водню істотно не змінюється.
Інфекційна безпека, інфекційний контроль. Санітарно-протиепідемічний режим
2.6. При використовуванні мийного розчину, що містить 0,5 % перекису водню і 0,5 % синтетичний мийний засіб "Лотос", застосовують інгібітор корозії — 0,14 % олеат натрію.
2.7. Після закінчення робочої зміни обладнання має бути очищеним механічним способом — шляхом миття із застосуванням мийних засобів.
2.8. Мийний розчин має вміщувати компоненти згідно з табл. 2 наказу.
ГСТ 42-21-2-85 Таблиця 2. Приготування мийного розчину (для приготування 1дм3)
| Компоненти | Кількість | Застосування |
| Мийний засіб "Біолот" Вода питна | Зг 977 t | При механічному очищенні (струминний метод, йорж, ультразвук) |
| Мийний засіб "Біолот" Вода питна | 1,5г 998,5 г | При механічному очищенні ротаційним методом |
| Мийний засіб "Біолот" Вода питна | 5г 995 г | При ручному очищенні |
| Розчин перекису водню* Мийний засіб "Прогрес", "Астра", "Лотос", "Айна" Вода питна | 17 см3 5г 995 г | При механічному очищенні (струминний метод, йорж, ультразвук) і ручному очищенні |
| Мийний засіб "Лотос" Вода питна | 5г 978 г | При механічному очищенні з ультразвуком |
* Для передстерилізаційного очищення допускається застосування медичного перекису водню, а також перекису водню технічних марок А і Б. Наведена в таблиці кількість перекису водню розрахована для розчину з концентрацією 27,5 %.
3. Стерилізація
3.1. Стерилізації підлягають усі вироби, які торкаються до поверхні рани, контактують з кров'ю або ін'єкційними препаратами, а також окремі види медичних інструментів, які в процесі експлуатації контактують із слизовими оболонками і можуть спричинити їх ушкодження.
3.2. Стерилізація має здійснюватись одним із методів, наведених в табл. З, 4 наказу.
4. Дезінфекція
4.1. Дезінфекції підлягають усі вироби, які не мають контакту з поверхнею рани, кров'ю або ін'єкційними препаратами. Вироби, які використовуються для проведення маніпуляцій на гнійних ранах або в інфекційного хворого, підлягають дезінфекції перед передстерилізаційним очищенням і стерилізацією. Крім того, дезінфекції підлягають вироби медичного призначення після операції, ін'єкцій особам, які перехворіли на вірусний гепатит В або інший гепатит з неуточненим діагнозом. Дезінфекція має проводитись одним з методів, указаних у табл. 5 наказу.
Таблиця 3. Паровий метод стерилізації (водяна насичена пара під надмірним тиском)
| Режим стерилізації | Застосування | Умови стерилізації | Термін збереження | Обладнання | ||
| Тиск, атм | Робоча температура, °С | Експозиція, хв | ||||
| 2,0 | l32 | Для виробів з корозійностійкого металу, скла, текстилю, гуми | У стерилізаційних коробках без фільтрів або в подвійній м'якій упаковці з бязі, пергаменту, паперу мішкової непроникливості, вологостійкості, для упакування продукції на автоматах марки Е (поліетилен високої щільності) | Здоби | Паперовий стерилізатор | |
| 1,1 | Для виробів з гуми, латексу, окремих полімерних матеріалів | У стерилізаційних коробках з фільтром |