1. Біодоза ультрафіолетового опромінення - це:
а) одиниця виміру УФ-радіації, що викликає еритему; б) найменша доза УФ випромінювання, що викликає еритему через 8 - 20 год. після опромінення; в) мінімальна добова профілактична антирахітична доза; г) доза, що викликає опромінення через 5 - 10 хв. після опромінення; д) доза, що викликає еритему упродовж 1 год. після опромінення.
2. Діапазон ультрафіолетової складової сонячного спектра, що сягає земної поверхні становить:
а) 400 - 700 нм; б) 2 - 400 нм; в) 290 - 400 нм; г) 760 - 1500 нм; д) 760 - 3000 нм.
3. Ультрафіолетові промені зони В викликають: а) слабкий загальностимулювальний ефект; б) сильний загальностимулювальний ефект; в) антирахітичний ефект; г) пігментоутворювальний ефект; д) тепловий ефект; е) онкогенний ефект.
4. Ультрафіолетові промені зони А викликають: а) слабкий загальностимулювальний ефект; б) виражений загальностимулювальний ефект; в) антирахітичний ефект; г) пігментоутворювальний ефект; д) тепловий ефект; е) онкогенний ефект.
5. Ультрафіолетові промені зони С переважно викликають:
а) сильний бактерицидний ефект; б) тепловий ефект; в) пігментоутворювальний ефект; г) загальностимулювальний ефект.
6. Мінімальна добова профілактична доза ультрафіолетового випромінювання становить: а) 1/16 біодози; а) 1/8 біодози; б) 1/2 - 1/4 біодози; в) 1/6 - 1/7 біодози; г) 1,0 біодозу; д) 2 біодози.
7. Оптимальна фізіологічна доза ультрафіолетового випромінювання становить: а) 1/16 біодози; а) 1/8 біодози; б) 1/2 - 1/4 біодози; в) 1/6 - 1/7 біодози; г) 1,0 біодозу; д) 2 біодози.