Іонізуюче випромінювання у зв’язку з високою біологічною активністю негативно впливає на людину, тварин, рослини, біоценоз у цілому та за певних умов призводить до їхньої загибелі. Збільшення кількості джерел іонізуючого випромінювання та розширення сфери його використання, умови і можливість його несприятливого впливу зумовлюють необхідність забезпечення радіаційної безпеки населення в тому числі працюючого, яка ґрунтується на дотриманні комплексу нормативно-правових, проектно-конструкторських, технічних та організаційних заходах.
Конкретна система захисту залежить від типу джерел і виду випромінювання. Необхідним захистом від зовнішнього випромінювання при роботі з джерелами випромінювання є дотримання (не перевищення) лімітів доз опромінення, що встановленні національними нормами безпеки для різних категорій населення. Протирадіаційний захист при роботі з іонізуючим випромінюванням забезпечується також за допомогою захисного екранування.
Навчальні цілі
Знати основні принципи радіаційної безпеки та заходи захисту від зовнішнього іонізуючого опромінення.
Оволодіти розрахунковими методами оцінки радіаційної безпеки.
Вміти розрахувати параметри захисту від зовнішнього опромінення при роботі з джерелами β, γ та рентгенівського випромінювання.
Базові знання, вміння та навики
Знати будову атома, його ядра, визначення понять “радіоактивність”, “радіонукліди”, “ізотопи”.
Знати фізичні основи іонізуючого випромінювання, його природні та штучні джерела.
Знати закономірності біологічної дії іонізуючих випромінювань на живі організми (фізика, хімія, біологія).