1. У радіологічній лабораторії необхідно екранувати робоче місце рентген-лаборанта від β-випромінювання. Які матеріали Ви запропонуєте?
A. Залізобетон; B. Свинець; C. Парафін;
D. Просвинцьовану гуму; E. Алюміній.
2. Ефективну дозу опромінення лікар-рентгенолог за рік отримав у 2 рази нижчу, ніж допустима. При цьому він працював 50 робочих тижнів по 30 годин на тиждень. На Вашу думку, найбільша роль від зовнішнього опромінення лікаря належала захисту:
A. Захисту кількістю;
B. Захисту часом;
C. Захисту відстанню;
D. Захисту екрануванням;
E. Індивідуальному захисту.
3. Пожежники, під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС отримали високу дозу опромінення організму. У лікарні було встановлено чітку залежність важкості уражень від дози опромінення організму. Назвіть характер уражень організму.
A. Стохастичні ефекти;
B. Сомато-стохастичні ефекти;
C. Детерміністичні ефекти;
D. Генетичні порушення;
E. Хромосомні аберації.
4. Увібрана доза біологічними об’єктами для α-випромінювання становить 0,001 Гр, для β-електронного – 0,02 Гр, для β-позитронного – 0,03 Гр, для γ-випромінювання 0,04 Гр, для рентгенівського 0,05 Гр. У якому випадку еквівалентна доза буде найбільшою?
A. Для α-випромінювання;
B. Для β-електронного випромінювання;
C. Для β-позитронного випромінювання;
D. Для γ-випромінювання;
E. Для рентгенівського випромінювання;
5. Оператор, котрий працював з закритими джерелами іонізуючого випромінювання активністю 2 мг/екв, отримав за тиждень дозу опромінення 0,8 мЗв. Виявлено порушення тривалості роботи упродовж тижня. Для забезпечення допустимої дози опромінення необхідно скоротити тривалість робочого тижня на:
A. 20 %; B. 50 %; C. 100 %;
D. 150 %; E. 200 %.