Реферат є письмовою роботою студентів. Робота над рефератом передбачає: поглиблене вивчення обраної теми, опрацювання наукової літератури, оволодіння навичками логічного узагальнення матеріалу.
Реферат є самостійною роботою, яка має виявити здатність студентів розумітися у правових питаннях, систематизувати теоретичних матеріал з обраної теми, творчо використовувати наукові ідеї для методологічного аналізу обраної проблематики.
Думки інших авторів та цитати повинні мати посилання на джерела у встановленому порядку.
Тема реферату обирається студентом самостійно. Як правило, вона має висвітлювати найважливіші правові проблеми і вибір її погоджують з викладачем.
Реферат повинен складатися з таких розділів: план (зміст), вступ, виклад змісту теми, висновок, список використаної літератури.
План (зміст) включає всі структурні елементи реферату, із зазначенням сторінок, на яких вони розміщені. Основний зміст реферату поділяється на параграфи чи розділи.
Вступ – один із найважливіших змістових елементів реферату. Форма його довільна, але в ньому обов’язково мають знайти відображення такі питання: стисле обґрунтування вибору теми, оцінка її з точки зору актуальності та важливості, визначення її місця в сучасній кримінально-правовій проблематиці, оцінка ступеня і характеру розроблення теми.
Виклад основного змісту теми має являти собою самостійно виконане дослідження обраної проблематики, узагальнення існуючої наукової літератури.
Висновок містить коротке резюме того, що викладено в основній частині реферату. Автор реферату повинен також зазначити ту частину змісту реферату, яка вказує на особисто ним виконану роботу.
У списку літератури вказуються праці, які використовувались під час написання реферату (фундаментальні наукові праці та останні публікації з теми).
Обсяг реферату має становити 12-15 сторінок комп’ютерного тексту через півтора інтервали.
На титульній сторінці необхідно вказати назву навчального закладу, кафедри, навчальної дисципліни, з якої виконується робота, тему реферату, прізвище, ім’я, по батькові, курс та групу студента, а також місце та рік написання роботи.
1. Розвиток судової системи на рубежі XVIII-XIX століть.
2. Формування адміністративної юстиції в дореволюційній Росії.
3. Системи органів адміністративної юстиції в Російській імперії: центральний (Сенат), губернський («присутствія»).
4. Питання адміністративної юстиції в законодавстві самостійної Української держави (1917-1920 рр.).
5. Основні положення Адміністративного кодексу УСРР 1927 року.
6. Розширення судової юрисдикції у справах що виникають з адміністративно-правових відносин (Укази Президії Верховної Ради УРСР від 15.12.1961 та 12.04.1968).
7. Аналіз положень Закону СРСР від 2.11.1989 «Про порядок оскарження в суд неправомірних дій органів державного управління і посадових осіб, що ущемляють права громадян».
8. Судовий адміністративний процес в Україні у контексті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
9. Причини утворення адміністративних судів в Україні.
10. Аналіз статистичних даних щодо розгляду судами адміністративних справ за минулий (або позаминулий) рік.
11. Сучасні проблеми створення адміністративної юстиції в Російській федерації.
12. Особливості адміністративної юстиції Франції.
13. Адміністративні суди у Франції.
14. Адміністративна юстиція Німеччини.
15. Адміністративна юстиція Великобританії
16. Адміністративна юстиція США.
17. Порядок здійснення судами контролю над адміністрацією в США.
18. Адміністративний суд Австрії.
19. Становлення адміністративної юстиції у Польщі.
20. Становлення адміністративної юстиції у Естонії.
21. Адміністративна юстиція Єгипту.
22. Контроль за дотриманням законності у сфері державного управління за законодавством Федеративної республіки Німеччини.
23. Контроль за дотриманням законності у сфері державного управління за законодавством Італії.
24. Контроль за дотриманням законності у сфері державного управління за законодавством Японії.
25. Контроль за дотриманням законності у сфері державного управління за законодавством Китайської народної республіки.
26. Контроль за дотриманням законності у сфері державного управління за законодавством Болгарії.
27. Адміністративна юстиція як необхідний атрибут демократичної та правової держави.
28. Генезис наукових поглядів щодо правової природи адміністративної юстиції.
29. Адміністративна юстиція, адміністративний процес та адміністративна юрисдикція: теоретичні та практичні питання співвідношення цих категорій як інститутів адміністративного права.
30. Суб'єктивні публічні права як об'єкт судового захисту.
31. Загальні питання теорії адміністративного договору.
32. Правова природа адміністративно-правового спору.
33. Організація діяльності адміністративних судів: проблеми та перспективи.
34. Розвиток адміністративної юстиції в незалежній Україні та створення системи адміністративних судів.
35. Принципи адміністративного судочинства України: питання теорії та практики.
36. Поняття та види доказів в судовому адміністративному процесі.
37. Загальні засади доказування в адміністративних справах.
38. Адміністративний позов: теоретичний аспект.
39. Судові рішення як акти адміністративного судочинства.
40. Стадійність адміністративного судочинства.
41. Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень в адміністративному судочинстві.
42. Виконання судових рішень адміністративного суду як механізм забезпечення ефективності адміністративної юстиції.
43. Мирова угода в адміністративному судочинстві.
44. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів.
45. Судовий розгляд справ про вибори.
46. Нормативно-правове регулювання судово-еспертної діяльності в адміністративному судочинстві України.
47. Прогалини у законодавчому регулюванні адміністративного судочинства.