Розвинені країни домінують у світовій торгівлі, хоча в останні десятиліття їх частка знижується. У 1900 р. у світовому товарному експорті на розвинені країни (в їх нинішньому складі) припадало 74%, в 1950 р. - 80, в 2000 р. - 65%. Це відбулося, насамперед, за рахунок країн Західної Європи (її частка знизилася з 54 до 33%), так як частка США мало змінилася (13% і 12%), а частка Японії різко зросла (з 2 до 6%). Падіння частки країн Західної Європи відбулося за рахунок скорочення ваги у світовій торгівлі багатьох європейських країн, і насамперед, колишньої «майстерні світу» - Великобританії (з 15 до 4%). Схожа ситуація і в сфері прямих інвестицій. У ній, як і раніше, домінують розвинені країни (85% експорту і 68% імпорту в 2007 р.), але в останні десятиліття зростає частка двох інших груп країн.
Ситуація з поточним платіжним балансом в різних центрах тріади складається в останні десятиліття по-різному. Через незбалансованості зовнішньої торгівлі товарами поточний платіжний баланс США з середини 70-х рр. складається з негативним сальдо, причому в окремі роки дуже великим (майже 7% по відношенню до ВВП в 2007 р.), і в результаті посилюється залежність США від припливу капіталу ззовні для балансування всього платіжного балансу. Протилежна картина в ЄС і розвинених азіатських країнах: сальдо поточного платіжного балансу через перевищення експорту над імпортом стабільно позитивно (особливо воно велике у Японії - більше 8% по відношенню до ВВП в 2007 р.), і в результаті утворюється відчутний надлишок капіталу для його експорту, який спрямовується переважно в США. Платіжний баланс усіх цих країн багато в чому відображає їх дисбаланс заощаджень та інвестицій.