Зовнішні фактори мають величезне значення для країн залежного розвитку. Експортоорієнтований розвиток призводить до того, що експорт, на який працює лише невелика частина економіки, часто стає головним двигуном економічного зростання. Так, економіка Нігерії, де в нафтовій промисловості виробляється лише близько 1/10 ВВП, значно залежить від експорту нафти, який забезпечує основний внесок в економічне зростання країни, тому що нафтова промисловість дає основну масу прибутку в країні з іншими менш конкурентоспроможними галузями і майже всі засоби для оплати імпорту в умовах відсутності повної конвертованості національної валюти. Можна провести паралель з Росією, де в експортоорієнтованих галузях працює всього 2 млн чол з 65 млн. зайнятих, але вони забезпечують від третини до половини економічного зростання країни.
Проблема значної залежності економічного зростання від експорту часто посилюється монотоварністю експорту. Невелика, на відміну від розвинених країн, номенклатура експорту з країн, що розвиваються призводить до сильної залежності всієї національної економіки від світової кон'юнктури на один-три товару. Можна знову ж провести паралель з Росією, економічний розвиток якої значно залежить від світових цін на енергоносії і метали.
Залежний характер соціально-економічного розвитку спостерігається і на прикладі участі країн, що розвиваються в міжнародному русі капіталу. Хоча в останні десятиліття ці країни все більше втягуються в експорт капіталу, більшість з них продовжує залишатися переважно імпортерами капіталу. Надходження позичкового капіталу у вигляді позик і кредитів з-за кордону має значення насамперед для урядів «третього світу», які використовують ці кошти для погашення дефіциту держбюджету. Що стосується приватних компаній, то лише фірми з найбільш розвинених або багатих країн «третього світу» можуть розраховувати на позики і кредити на світовому ринку капіталу.
У міру зміцнення національної економіки іноземні інвестори виявляють інтерес до портфельного інвестування в ті чи інші економіки, що розвиваються, однак більше їх цікавлять прямі інвестиції в економіку країн, що розвиваються. Хоча основні потоки прямих інвестицій спрямовуються в Латинську Америку, Південну і особливо Південно-Східну Азію, найбільш залежна від прямих іноземних інвестицій Африка на південь від Сахари, де в окремі роки ці інвестиції складають до 30% всіх капіталовкладень. Цей регіон світу суттєво залежить і від припливу фінансової допомоги ззовні.