Країни з перехідною економікою

В кінці 80-х рр. у світі виникла нова група країн, що отримала назву країни з перехідною економікою. У цю групу входять колишні соціалістичні країни - 27 держав Центральної і Східної Європи і колишнього СРСР, які вступили на шлях ринкових перетворень і переходять від централізовано-планованої до ринкової економіки (табл. 2.11)

Більшість країн з перехідною економікою і багато країн, що розвиваються мають спільну мету - побудову сучасної ринкової економіки, такої як у розвинених країнах. Тому часто ці дві групи країн об'єднують в одну - країни з ринками, що формуються (emerging-market economies, emerging economies).

Вихідні умови перед початком реформ в різних країнах помітно відрізнялися. У першу чергу це:

різний рівень політичної демократії на момент початку реформ. Так, в республіках СРСР з найбільш демократичними політичними режимами проводили найбільш радикальні системні реформи і навпаки. На користь цього висновку свідчить і різниця в політичному режимі між більшістю країн ЦСЄ з їх радикальними реформами, для яких характерна ліберальна демократія, і колишньому СРСР, для якого була характерна диктатура компартії.

різний рівень економічного розвитку. В СРСР найбільш високий рівень був у прибалтійських республік, найнижчий - у середньоазіатських. Так, національний дохід на душу населення в Естонії був більш ніж в два рази вище, ніж в Таджикистані. Природно, що більш високий рівень економічного розвитку викликав більше потреб і більше можливостей для реалізації найбільш радикального варіанту системних реформ;

господарські традиції. У країнах ЦСЄ до початку системних реформ ще залишалася пам'ять про механізм ринкової економіки, що забезпечувало її населенню швидке входження в нові умови господарювання.

культурологічна орієнтація. Вона зумовила особливу увагу країн ЦСЄ до західноєвропейської моделі капіталізму, мусульманських республік СРСР - до найбільш успішним моделям ісламського світу - турецької та арабських країн Перської затоки, а прибалтійських республік - до моделі Північної Європи;

збалансованість економіки. Так, створений у радянський час і розміщені переважно на території Росії та України величезний ВПК, велику вагу в економіці цих республік великого, але неконкурентоспроможного цивільного машинобудування значно ускладнює їх перехід на ринкові рейки. У той же час в Росії велику вагу в економіці конкурентоспроможних галузей з видобутку та первинної переробки природних ресурсів дозволяє їй вирішувати деякі проблеми становлення ринкової економіки краще, ніж Україні, котра в меншій мірі володіє сировинними ресурсами. Крім галузевої збалансованості важливе значення має макроекономічна рівновага, тобто збалансованість платіжного балансу, бюджету, попиту та пропозиції на гроші, товари та економічні ресурси. Загострена в останні роки існування СРСР макроекономічна незбалансованість заважала ефективному проведенню реформ у пострадянських країнах у порівнянні, наприклад, з Чехією, Угорщиною, в котрих до моменту початку реформ подібна збалансованість економіки була вищою;

стан міжетнічних і міжрегіональних відносин. Тривалий і руйнівний етнічний і міжрегіональний конфлікт у колишній Югославії явно загальмував проведення системних реформ у багатьох з її колишніх республік. Загостреність цих відносин ускладнили реформи і в більшості пострадянських країн, доводячи їх до збройних конфліктів усередині країни (Чечня в Росії, Придністров'я в Молдові, Абхазія і Південна Осетія в Грузії) і навіть громадянських воєн (Таджикистан) і збройних дій між кранами через суперечність територій (Вірменія і Азербайджан через Нагірний Карабах).

Таблиця 2.11. Країни з перехідною економікою (2008 р.)

Країни ВВП на душу населення (тис.дол. за ПКС) 2000 р. ВВП на душу населення (тис.дол. за ПКС) 2008 р. ВВП Населення
млрд.дол. % млн.чол. %
Східна Європа 9,35 14,38 1672,9 2,41 116,3 1,74
Польща 9,30 11,9 0,76 38,1 0,57
Чехія 15,15 16,6 216,5 0,31 10,4 0,16
Словаччина 9,70 14,5 0,14 5,4 0,08
Словенія 18,50 54,6 0,08 0,03
Угорщина 12,75 12,8 154,7 0,22 0,15
Румунія 6,35 7,9 199,7 0,29 21,5 0,32
Болгарія 9,00 5,5 0,07 7,6 0,11
Албанія 5,40 3,8 0,02 3,1 0,05
Сербія, Черногорія 8,00 6,1 54,8 0,08 7,9 0,12
Хорватія 9,00 13,6 69,3 0,10 4,4 0,07
Боснія-Герцеговина 7,00 4,5 18,4 0,03 3,9 0,06
Македонія 7,00 4,1 9,5 0,01 0,03
Країни Прибалтики 10,14 12,6 104,2 0,15 5,9 0,10
Литва 9,50 11,8 47,3 0,07 3,3 0,05
Латвія 10,50 11,8 33,8 0,05 2,3 0,03
Естонія 12,00 14,3 23,1 0,03 1,3 0,02
СНД 6,24 7,5 2182,1 3,14 277,3 4,14
Російська Федерація 7,75 1676,6 2,41 2,12
Україна 5,85 3,2 179,7 0,26 0,69
Казахстан 7,80 6,1 132,2 0,19 15,7 0,23
Білорусь 8,70 5,4 60,3 0,09 9,7 0,14
Узбекистан 2,60 0,9 27,9 0,04 27,2 0,41
Азербайджан 3,25 3,8 46,3 0,07 8,7 0,13
Туркменістан 5,00 2,8 18,3 0,03 0,07
Грузія 4,65 2,5 12,8 0,02 4,3 0,06
Киргизстан 2,60 0,8 0,01 5,4 0,08
Арменія 4,65 3,3 11,9 0,02 3,1 0,05
Молдова 4,25 1,5 0,01 3,4 0,05
Таджикістан 2,00 0,6 5,1 0,01 6,8 0,10