В кінці 80-х рр. у світі виникла нова група країн, що отримала назву країни з перехідною економікою. У цю групу входять колишні соціалістичні країни - 27 держав Центральної і Східної Європи і колишнього СРСР, які вступили на шлях ринкових перетворень і переходять від централізовано-планованої до ринкової економіки (табл. 2.11)
Більшість країн з перехідною економікою і багато країн, що розвиваються мають спільну мету - побудову сучасної ринкової економіки, такої як у розвинених країнах. Тому часто ці дві групи країн об'єднують в одну - країни з ринками, що формуються (emerging-market economies, emerging economies).
Вихідні умови перед початком реформ в різних країнах помітно відрізнялися. У першу чергу це:
• різний рівень політичної демократії на момент початку реформ. Так, в республіках СРСР з найбільш демократичними політичними режимами проводили найбільш радикальні системні реформи і навпаки. На користь цього висновку свідчить і різниця в політичному режимі між більшістю країн ЦСЄ з їх радикальними реформами, для яких характерна ліберальна демократія, і колишньому СРСР, для якого була характерна диктатура компартії.
• різний рівень економічного розвитку. В СРСР найбільш високий рівень був у прибалтійських республік, найнижчий - у середньоазіатських. Так, національний дохід на душу населення в Естонії був більш ніж в два рази вище, ніж в Таджикистані. Природно, що більш високий рівень економічного розвитку викликав більше потреб і більше можливостей для реалізації найбільш радикального варіанту системних реформ;
• господарські традиції. У країнах ЦСЄ до початку системних реформ ще залишалася пам'ять про механізм ринкової економіки, що забезпечувало її населенню швидке входження в нові умови господарювання.
• культурологічна орієнтація. Вона зумовила особливу увагу країн ЦСЄ до західноєвропейської моделі капіталізму, мусульманських республік СРСР - до найбільш успішним моделям ісламського світу - турецької та арабських країн Перської затоки, а прибалтійських республік - до моделі Північної Європи;
• збалансованість економіки. Так, створений у радянський час і розміщені переважно на території Росії та України величезний ВПК, велику вагу в економіці цих республік великого, але неконкурентоспроможного цивільного машинобудування значно ускладнює їх перехід на ринкові рейки. У той же час в Росії велику вагу в економіці конкурентоспроможних галузей з видобутку та первинної переробки природних ресурсів дозволяє їй вирішувати деякі проблеми становлення ринкової економіки краще, ніж Україні, котра в меншій мірі володіє сировинними ресурсами. Крім галузевої збалансованості важливе значення має макроекономічна рівновага, тобто збалансованість платіжного балансу, бюджету, попиту та пропозиції на гроші, товари та економічні ресурси. Загострена в останні роки існування СРСР макроекономічна незбалансованість заважала ефективному проведенню реформ у пострадянських країнах у порівнянні, наприклад, з Чехією, Угорщиною, в котрих до моменту початку реформ подібна збалансованість економіки була вищою;
• стан міжетнічних і міжрегіональних відносин. Тривалий і руйнівний етнічний і міжрегіональний конфлікт у колишній Югославії явно загальмував проведення системних реформ у багатьох з її колишніх республік. Загостреність цих відносин ускладнили реформи і в більшості пострадянських країн, доводячи їх до збройних конфліктів усередині країни (Чечня в Росії, Придністров'я в Молдові, Абхазія і Південна Осетія в Грузії) і навіть громадянських воєн (Таджикистан) і збройних дій між кранами через суперечність територій (Вірменія і Азербайджан через Нагірний Карабах).
Таблиця 2.11. Країни з перехідною економікою (2008 р.)
| Країни | ВВП на душу населення (тис.дол. за ПКС) 2000 р. | ВВП на душу населення (тис.дол. за ПКС) 2008 р. | ВВП | Населення | ||
| млрд.дол. | % | млн.чол. | % | |||
| Східна Європа | 9,35 | 14,38 | 1672,9 | 2,41 | 116,3 | 1,74 |
| Польща | 9,30 | 11,9 | 0,76 | 38,1 | 0,57 | |
| Чехія | 15,15 | 16,6 | 216,5 | 0,31 | 10,4 | 0,16 |
| Словаччина | 9,70 | 14,5 | 0,14 | 5,4 | 0,08 | |
| Словенія | 18,50 | 54,6 | 0,08 | 0,03 | ||
| Угорщина | 12,75 | 12,8 | 154,7 | 0,22 | 0,15 | |
| Румунія | 6,35 | 7,9 | 199,7 | 0,29 | 21,5 | 0,32 |
| Болгарія | 9,00 | 5,5 | 0,07 | 7,6 | 0,11 | |
| Албанія | 5,40 | 3,8 | 0,02 | 3,1 | 0,05 | |
| Сербія, Черногорія | 8,00 | 6,1 | 54,8 | 0,08 | 7,9 | 0,12 |
| Хорватія | 9,00 | 13,6 | 69,3 | 0,10 | 4,4 | 0,07 |
| Боснія-Герцеговина | 7,00 | 4,5 | 18,4 | 0,03 | 3,9 | 0,06 |
| Македонія | 7,00 | 4,1 | 9,5 | 0,01 | 0,03 | |
| Країни Прибалтики | 10,14 | 12,6 | 104,2 | 0,15 | 5,9 | 0,10 |
| Литва | 9,50 | 11,8 | 47,3 | 0,07 | 3,3 | 0,05 |
| Латвія | 10,50 | 11,8 | 33,8 | 0,05 | 2,3 | 0,03 |
| Естонія | 12,00 | 14,3 | 23,1 | 0,03 | 1,3 | 0,02 |
| СНД | 6,24 | 7,5 | 2182,1 | 3,14 | 277,3 | 4,14 |
| Російська Федерація | 7,75 | 1676,6 | 2,41 | 2,12 | ||
| Україна | 5,85 | 3,2 | 179,7 | 0,26 | 0,69 | |
| Казахстан | 7,80 | 6,1 | 132,2 | 0,19 | 15,7 | 0,23 |
| Білорусь | 8,70 | 5,4 | 60,3 | 0,09 | 9,7 | 0,14 |
| Узбекистан | 2,60 | 0,9 | 27,9 | 0,04 | 27,2 | 0,41 |
| Азербайджан | 3,25 | 3,8 | 46,3 | 0,07 | 8,7 | 0,13 |
| Туркменістан | 5,00 | 2,8 | 18,3 | 0,03 | 0,07 | |
| Грузія | 4,65 | 2,5 | 12,8 | 0,02 | 4,3 | 0,06 |
| Киргизстан | 2,60 | 0,8 | 0,01 | 5,4 | 0,08 | |
| Арменія | 4,65 | 3,3 | 11,9 | 0,02 | 3,1 | 0,05 |
| Молдова | 4,25 | 1,5 | 0,01 | 3,4 | 0,05 | |
| Таджикістан | 2,00 | 0,6 | 5,1 | 0,01 | 6,8 | 0,10 |