Системні реформи виявилися найбільш успішними в країнах з еволюційним і найбільш радикальним варіантами. У країнах з еволюційною моделлю початок економічних реформ супроводжувалося не спадом ВВП і дестабілізацією фінансів, а прискоренням економічного зростання - в Китаї в 1980-1990 рр. середньорічні темпи зростання склали 10,1%, у В'єтнамі в 1990-2000 рр. - 7,9%. В інших же країнах початок реформ призвів до дестабілізації фінансів (або посилення цієї дестабілізації) і економічного спаду.
Найбільш глибокими і тривалими дестабілізація і спад виявилися в країнах з менш радикальною моделлю. Тут дефіцит держбюджету нерідко становив двозначну цифру (56% ВВП у Вірменії в 1993 р.), а річна інфляція іноді піднімалася до чотиризначних і навіть п'ятизначних цифр (10155% на Україну в 1993 р.). Що стосується економічного спаду, то ВВП більшості країн СНД скорочувався протягом 9 років (з 1990 по 1998 р.) і знизився в цілому по цим країнам на 40% (а в трьох провідних країнах ЦСЄ - 2-4 роки і скоротився на 15 - 18%). У СНД найбільш глибоко економічний спад вразив країни з етнічними та міжрегіональними конфліктами (Молдова, Закавказзя і Таджикистан з їх падінням ВВП на 45-65%), а найменше - країни з найменш радикальною моделлю реформ (в Білорусії максимальний спад ВВП склав 34%, в Узбекистані - 18%). Нагадаємо, що в США в роки Великої депресії спад ВВП досяг 30%.
Боротьба з дестабілізацією фінансів, особливо з інфляцією, і економічним спадом в кінцевому рахунку забрала багато часу і сил у всіх країн, крім Китаю та В'єтнаму. Середньорічний економічний ріст ВВП в Китаї в 1998-2007 рр. склав 9,1%, у В'єтнамі - 7,0%. В інших країнах економічне зростання навіть після спаду було меншим - 5,8% в СНД і 4,0% в ЦСЄ. У поєднанні з різною трималістю попереднього спаду це привело до того, що дореформенний обсяг ВВП був відновлений в більшості країн ЦСЄ лише в середині минулого десятиліття, тобто через півтора десятиліття після початку реформ, а в більшості країн СНД його відновлення очікується до кінця теперішнього десятиліття. В результаті вага цих двох груп країн у світовій економіці залишається набагато нижчою, ніж в останні два десятиліття XX ст., в той час як, вага В'єтнаму і особливо Китаю значно зросла.
Соціальні підсумки реформ в одних країнах ЦСЄ та СНД виявилися невтішними (в Південно-Східній Європі доходи більшості населення не зросли або зросли незначно і одночасно посилилася диференціація доходів), в інших - катастрофічними (в СНД доходи переважної більшості населення різко впали і до сих пір не відновилися навіть до радянського рівня, а у незначної частини населення - різко зросли). Диференціація доходів майже всюди посилилася, але якщо в ряді країн - незначно (у Білорусії коефіцієнт Джині піднявся з 0,22 до 0,30, в Угорщині - з 0,21 до 0,24, в Чехії - з 0 , 19 до 0,25), то в більшості інших країн ЦСЄ - відчутно (у країнах Балтії - з 0,23 до 0,29 - 0,34; а в Росії, Молдові і Туркменії - до 0,32, 0, 36 і 0,41 відповідно). Лише в країнах еволюційного варіанту значне зростання диференціації доходів (коефіцієнт Джині в Китаї досяг 0,45, В'єтнамі - 0,36) супроводжувалось паралельним зростанням доходів більшості населення.
Рівень відкритості економіки всюди зріс, і в результаті збільшилися як частка експорту та імпорту у ВВП цих країн (зовнішньоторговельна квота), так і іноземні інвестиції на їх території. Однак поліпшити своє становище в міжнародному поділі праці не вдалося більшості країн з перехідною економікою, якщо судити по структурі їх експорту. Більш того, посилилася їх залежність від світогосподарської кон'юнктури, в той час як їх вплив на цю кон'юнктуру мало відчутний, за винятком Китаю в силу величезних розмірів його економіки і похідних звідси великих масштабів його участі у світовій торгівлі та міжнародному русі капіталу.
Таблиця 2.12. Тривалість фаз падіння та росту в перехідних економіках
(1990-2000 рр.)
| Країни | Реальний ВНП в 2000 р. 1989=100% | Спад перехідного періоду | Пожвавлення | Повторний спад | Ріст | Сумарна кількість років | |
| Спад | Ріст | ||||||
| Албанія | 104,2 | ||||||
| Арменія | 61,3 | ||||||
| Азербайджан | 50,3 | ||||||
| Білорусь | 78,2 | ||||||
| Болгарія | 82,7 | ||||||
| Хорватія | 79,9 | ||||||
| Чехія | 95,7 | ||||||
| Естонія | 80,6 | ||||||
| Македонія | 77,9 | ||||||
| Грузія | 34,7 | ||||||
| Угорщини | 104,6 | ||||||
| Казахстан | 67,6 | ||||||
| Киргизстан* | 65,8 | ||||||
| Латвія* | 62,1 | ||||||
| Литва | 63,6 | ||||||
| Молдова | 30,3 | ||||||
| Польща | 127,0 | ||||||
| Румунія | 77,6 | ||||||
| Росія | 60,8 | ||||||
| Словаччина | 103,0 | ||||||
| Словенія | 113,7 | ||||||
| Таджикистан | 45,7 | ||||||
| Туркменістан* | 66,8 | ||||||
| Україна | 37,6 |
Таблиця 2.13 . Темп зростання в 2000-2005 рр., а також показники ВНП (у постійних цінах) у 2005 р.
| Країна | Показник 2000 р. | Показник 2005 р. | Ріст 2001-2005 рр. | Ранг | ||||||||
| Темп роста | 2000=100% | 1989=100% | Показник 2005 | Середн. ріст | ||||||||
| (1989=100%) | ||||||||||||
| Польща | 127,0 | 4,1 | 3,8 | 4,6 | 5,0 | 5,1 | 4,2 | 124,9 | 158,6 | 4,5 | ||
| Албанія | 104,2 | 8,0 | 9,1 | 8,8 | 7,8 | 7,3 | 6,9 | 146,8 | 152,9 | 8,2 | ||
| Словенія | 113,7 | 4,3 | 4,1 | 4,6 | 4,8 | 4,8 | 5,1 | 125,7 | 142,9 | 4,5 | ||
| Словаччи-на | 103,0 | 2,6 | 4,2 | 5,2 | 5,6 | 6,0 | 5,4 | 129,3 | 133,2 | 4,7 | ||
| Угорщи-на | 104,6 | 5,4 | 5,5 | 5,2 | 4,3 | 4,6 | 4,6 | 126,7 | 132,5 | 5,0 | ||
| Чехія | 95,7 | 2,3 | 4,4 | 5,8 | 5,6 | 4,3 | 4,2 | 126,8 | 121,3 | 4,5 | ||
| Болгария | 82,7 | 4,5 | 5,0 | 5,3 | 5,0 | 4,5 | 4,3 | 126,5 | 104,6 | 4,9 | ||
| Узбекис-тан | 95,3 | 0,8 | -1,0 | 2,4 | 3,9 | 4,1 | нд | 109,6 | 104,5 | 2,4 | ||
| Румунія | 77,6 | 2,2 | 6,2 | 5,9 | 6,0 | 5,4 | 5,1 | 132,1 | 102,5 | 5,7 | ||
| Естонія | 80,6 | 6,1 | 6,0 | 5,8 | 5,9 | 5,8 | нд | 125,7 | 5,9 | |||
| Македо-нія | 77,9 | 5,5 | 5,4 | 5,6 | 5,3 | 5,2 | 5,4 | 130,0 | 101,2 | 5,4 | ||
| Хорватія | 79,9 | 2,7 | 3,3 | 4,5 | 4,4 | 4,1 | 4,0 | 122,0 | 97,5 | 4,1 | ||
| Казахстан | 67,6 | 3,3 | 4,6 | 7,6 | 5,7 | 5,5 | нд | 125,5 | 84,8 | 5,9 | ||
| Туркмені-стан | 66,8 | 4,3 | 4,6 | 4,8 | 5,9 | 6,2 | нд | 123,3 | 82,4 | 5,4 | ||
| Білорусь | 82,0 | 1,1 | -4,2 | -1,2 | 1,6 | 3,2 | нд | 99,2 | 81,4 | -0,2 | ||
| Литва | 65,4 | 2,3 | 6,0 | 5,5 | 5,5 | 4,5 | нд | 123,3 | 80,6 | 5,4 | ||
| Киргизс-тан | 65,8 | 7,0 | 4,2 | 5,0 | 5,8 | 5,7 | нд | 122,4 | 80,5 | 5,2 | ||
| Арменія | -5,4 | 7,7 | 4,1 | 4,6 | 4,7 | нд | 122,8 | 75,3 | 5,3 | |||
| Латвія | 62,1 | 4,7 | 5,5 | 4,8 | 4,5 | 4,3 | нд | 120,5 | 74,8 | 4,8 | ||
| Росія | 60,8 | 5,9 | 4,5 | 4,1 | 4,0 | 3,9 | нд | 117,5 | 71,5 | 4,1 | ||
| Азербайд-жан | 50,3 | 7,3 | 8,4 | 8,9 | 8,2 | 7,8 | нд | 137,7 | 69,3 | 8,3 | ||
| Туркмені-стан | 45,7 | 4,3 | 6,5 | 6,6 | 6,4 | 6,3 | нд | 128,4 | 58,7 | 6,5 | ||
| Україна | 37,6 | 4,2 | 3,9 | 4,4 | 4,7 | 4,1 | нд | 118,2 | 44,5 | 4,3 | ||
| Грузія | 33,8 | -4,3 | 4,6 | 4,8 | 4,7 | 5,0 | нд | 120,5 | 40,7 | 4,8 | ||
| Молдова | 30,5 | -6,0 | 3,7 | 3,2 | 2,9 | 2,8 | нд | 113,2 | 34,5 | 3,2 | ||
| Боснія і Герцего-вина | нд | 9,3 | 7,8 | 8,1 | 7,7 | 6,6 | 5,4 | 147,6 | нд | 8,1 | X | X |
| Югославія | нд | 7,0 | 11,7 | 7,9 | 6,7 | 6,7 | 7,2 | 146,8 | нд | 8,0 | X | X |
Таблиця 2.14. Рік досягнення рівня розвитку високорозвинених країн в залежності від обраного сценарію
| Країна | ВНП на душу населення за ППС в 2000 р. | Рік досягнення ВНП на душу населення = 30 тис. дол. | ||
| Лідери | Доганяючі | Йдучи в ногу | ||
| Албанія | ||||
| Арменія | ||||
| Азербайджан | ||||
| Білорусь | ||||
| Болгарія | ||||
| Хорватія | ! 2026 | |||
| Чехія | ||||
| Естонія | ||||
| Македонія | ||||
| Грузія | ||||
| Угорщина | ||||
| Казахстан | ||||
| Киргизстан | ||||
| Латвія | ||||
| Литва | ||||
| Молдова | ||||
| Польща | ||||
| Румунія | ||||
| Росія | ||||
| Словаччина | ||||
| Словенія | ||||
| Таджикістан | ||||
| Туркменістан | ||||
| Україна | ||||
| Узбекистан | ||||
| Югославія |