Форми міжнародної економічної інтеграції

Формування регіональних економічних інтеграційних об'єднань країн відбувається різними шляхами:

знизу вгору - коли угодами між країнами про створення ЗВТ, МС або СР передує досить тривалий період розвитку міжнародних господарських зв'язків на рівні підприємств, фірм, корпорацій, які активно підтримуються на державному рівні;

зверху вниз - коли з різних політичних чи соціально економічних причин створюється інтеграційне об'єднання країн, яке ще не цілком відповідає критеріям економічної цілісності, але в процесі подальшого регульованого і скоординованого на наднаціональному рівні співробітництва досягає тієї чи іншої форми МЕІ.

Таблиця 4.1. Глибина інтеграційних процесів

  Тип ін­те­гра­ції Ознаки
Преференційна зона Території країн світової спільноти, де застосовується пільгове оподаткування, митне регулювання і кредитування.
Зо­на вільної тор­гів­лі (ЗВТ) Зона дії пільгового торгового режиму для країн-учасниць за рахунок усунення внутрішніх тарифів при їх збереженні в торгівлі з третіми країнами. Приклади: Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА).
Митний со­юз (МС) Угода декількох країн, яка передбачає усунення внутрішніх тарифів та встановлення спільного зовнішнього тарифу по відношенню до третіх країн Приклади: Арабський спільний ринок, Центральноамериканський спільний ринок, Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН).
Спільний ри­нок (СР) Повне усунення перешкод для переміщень не тільки товарів і послуг, але і капіталу, і робочої сили між країнами-учасницями. Передбачає зближення національних законодавств, стандартів, а також розвиток інституційних основ інтеграції. Приклади: Андський спільний ринок, Спільний ринок південного конуса (МЕРКОСУР)
Економічний союз (ЕС) Доповнює вільний рух факторів і результатів виробництва гармонізацією внутрішньої та зовнішньої економічної політики, тобто проводиться єдина сільськогосподарська політика, погоджена промислова, енергетична, транспортна, соціальна, науково-технічна політика. Створюються міждержавні (наддержавні) органи. Приклади: Бенілюкс, Союз Арабського Магрибу.
Ва­лют­ний со­юз (ВС) Створення єдиної регіональної валютної системи, включаючи створення єдиного банку. Забезпечується узгодження і становлення єдиної валютно-кредитної та макроекономічної політики. Прикладом може служити ЄС.
Політичний союз Створюється на основі економічного союзу, де поряд з економічною інтеграцією забезпечується і політична, що передбачає не просто узгодження, а й проведення уніфікованої, практично єдиної економічної політики, і, як наслідок, повна уніфікація законодавчої бази; загальна податкова система; наявність єдиних стандартів; єдине трудове законодавство і т.д.

 

Послідовний розвиток форм МЕІ забезпечує найбільш повне, більш раціональне використання економічного потенціалу та підвищення темпів економічного розвитку країн-учасниць.

Переваги:

1. Збільшення розмірів ринку - ефект від масштабів виробництва (для країн з малою ємністю національного ринку).

2. Зростає конкуренція між країнами.

3. Забезпечення кращих умов торгівлі.

4. Розширення торгівлі паралельно з поліпшенням інфраструктури.

5. Поширення передової технології.

Негативні наслідки:

1. Для більш відсталих країн це призводить до відтоку ресурсів (факторів виробництва), йде перерозподіл на користь більш сильних партнерів.

2. Олігопольна змова між ТНК країн-учасниць, що призводить до підвищення цін.

4. Ефект втрат від збільшення масштабів виробництва при дуже сильної концентрації.

Практика показує, що в сучасному світі інтеграція і дезінтеграція розвиваються паралельно, як два різноспрямовані процеси. При цьому дезінтеграційні явища і процеси можуть мати не тільки локальний характер у рамках державних кордонів (сепаратизм), але і глобальний (розпад СРСР).

Дезінтеграція формує передумови інтеграції на нових кількісних і якісних умовах, тобто реінтеграції. Це може бути відновлення інтеграційного об'єднання на тих же політико-економічних умовах не тільки в попередньому складі, але з включенням нових членів. Однак найчастіше на практиці має місце нове інтеграційне угруповання, що об'єднує на якісно нових принципах окремих учасників попереднього угрупування.

Проте, практика показала, що реальний процес інтеграції в силу своєї внутрішньої суперечливості не може відбуватися настільки прямолінійно і поступально, як припускає схема Б.Балашші. Досвід показав колосальні важкості створення єдиного економічного простору і різний ступінь зацікавленості в глибині взаємодії сторін. Не існує ні строгих закономірностей, ні автоматизму переходу між формами інтеграції. Все залежить від конкретно-історичних умов у МЕВ, в окремих країнах, від економічних і політичних інтересів цих країн.

Так, на відміну від ЄС, країни члени НАФТА, створюючи ЗВТ, не ставлять завданням перейти потім до МЗ, що навряд чи можливо за таких величезних відмінностях в економічних потенціалах країн, але одночасно з перших кроків вводять певні елементи СР (лібералізація капіталовкладень, заходи по зближенню стандартів, гармонізація політики в окремих сферах, наприклад, в галузі навколишнього середовища та ін.)


Економічна інтеграція представляє собою поєднання процесів інтеграції на трьох рівнях: а) міждержавному; б) приватно-корпорационному; в) суспільних інститутах, наукових спільнотах.