В основі митно-тарифної політики, яка використовується державою для регулювання зовнішньої торгівлі, лежить митний тариф. Він є єдиним засобом державного регулювання, що охоплює всю номенклатуру товарів. Згідно з правилами СОТ, використання мит розглядається як законний засіб управління зовнішньою торгівлею.
Митний тариф складається з двох основних елементів: товарної номенклатури та ставок мит. У сукупності вони забезпечують можливість оперативної зміни впливу митного тарифу як категорії імпортованих товарів, так і за рівнем захисту внутрішнього ринку.
Товарна номенклатура - диференційований список товарів, що означає їх розподіл по розділах, групах і підгрупах відповідно до визначених ознак. Залежно від цих ознак товари можуть бути згруповані за галузями виробництва, за матеріалами, з яких вони виготовлені, за ступенем обробки.
В даний час більшість країн світу використовують комбіновані товарні номенклатури, побудовані на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС). Під Гармонізованою системою опису та кодування товарів розуміється номенклатура, що включає в себе товарні позиції, підпозиції і пов'язані з ними цифрові коди, а також Основні правила інтерпретації ГС.
Товарна номенклатура Єдиного митного тарифу Україна також базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів. Всі товари, які підлягають митному контролю, систематизовано в 21 розділі, 97 главах, 1241 товарній позиції і 5019 підпозиціях. Найменування і цифрові коди наведені відповідно до Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
Єдиний митний тарифУкраїни являє собою систематизований перелік ставок митних зборів, якими обкладаються товари, що ввозяться на територію України або вивозяться за її межі. Єдиний митний тариф України затверджено Верховною Радою України 11 січня 1993 року. Створення ГС стало значним кроком на шляху до уніфікації тарифного регулювання міжнародної торгівлі, дозволило спростити збір, співставлення та аналіз статистичних даних, які відносяться до міжнародної торгівлі, зменшити витрати, викликані повторним описом, класифікацією та кодуванням товарів при їх переході з однієї системи класифікації в іншу в процесі міжнародної торгівлі.
Другим і основним елементом митного тарифу є мито, що являє собою обов'язковий внесок, що стягується державою при переміщенні товару через митний кордон і є невід'ємною умовою такого переміщення. Розмір даної плати є ставкою мита. Мита різняться в залежності від ознаки, покладеного в основу їх класифікації.
В залежності від об'єкта справляння розрізняють мита:
• імпортні, найбільш вживані в сучасній митній практиці;
• експортні, що діють, головним чином, щодо вивезення стратегічно важливих товарів, енергоресурсів, сировини, поповнення дохідної частини бюджету продовольства країни-експортера;
• транзитні (застосовувані при транзиті товарів).
Залежно від способу справляння розрізняють:
• адвалорні мита, у вигляді відсотка від ціни товару;
• специфічні, у формі фіксованої суми з одиниці, обсягу або ваги товару;
• змішані, або комбіновані - застосовують дві ставки мит - адвалорну і специфічну, а стягується більша з них. Наприклад, в Росії мито на цукор дорівнює 40%, але не менше 0,12 євро за 1 кг.
В залежності від країни походження мита можуть бути:
• максимальними, що застосовуються при відсутності домовленостей між країною-експортером і країною-імпортером, їх ставки найчастіше в два рази вище базових ставок;
• базові (мінімальні) мита застосовуються при наявності домовленостей між двома країнами;
• преференційні - мита використовуються при наявності особливих умов у зовнішньоторговельній практиці між двома країнами. Застосовують у відношенні продукції, що ввозиться з країн, щодо найменш розвинених держав (нульові мита). В рамках інтеграційних угруповань (в період формування) застосовують преференційні мита, ставки яких поступово знижуються до нуля.
З урахуванням характеру торгово-політичних відносин між країнами-контрагентами мита можуть бути:
• конвенційними (договірними), тобто правила їх застосування визначаються двосторонніми міждержавними торговими договорами;
• автономними, які застосовуються при відсутності міждержавного торгового договору між країною-експортером і країною-імпортером.
У світовій практиці розрізняють також особливі мита:
• антидемпінгові - мита, що діють у відношенні імпортованих за заниженими, або демпінговими, цінами товарів в якості заходів, нейтралізуючи ефект демпінгу;
• компенсаційні - мита, що діють відносно ввезення товарів за субсидованими цінами і покликані нейтралізувати ефект заниження їх ціни;
• заборонні - особливо високі мита, які фактично забороняють ввезення товару. Наприклад, в рамках ЄС встановлені подібні мита на окремі види продовольства, зокрема на ввезення вершків ставка доходить до 470%;
• преференційні - особливо пільгові мита.
В цілому мито на один і той же товар може бути одночасно класифіковане як імпортне, адвалорне, базове і конвенційне.
У міжнародній практиці зустрічається три види мит, що розрізняються за способом їх розрахунку.
Адвалорні мита нараховуються у відсотках до митної вартості оподатковуваного товару, наприклад 25% до ціни автомобіля. Вони використовуються в більшості країн. Застосування адвалорних мит сприяє збільшенню митних зборів при підвищенні світових цін на високотехнологічну, з великим ступенем обробки продукцію.
Специфічні мита нараховуються у встановленому розмірі з обсягу, наприклад 10 дол. з кожної тонни брухту кольорових металів. Ці мита найбільш часто застосовуються країнами, що розвиваються. Принципова відмінність їх від адвалорних мит полягає в характері поведінки при зростанні цін на міжнародних ринках: специфічні мита не залежать безпосередньо від світової кон'юнктури.
Змішані мита поєднують два вищеописаних види: адвалорний і специфічний. Одночасно стягується мито, нарахована у вигляді відсотка від митної вартості і з одиниці фізичної міри товару. Наприклад, 20% від митної вартості, але не більше 20 дол. за тонну.
Існує 2 види митних тарифів: імпортний та експортний.
Імпортний тариф - являє собою звід ставок митних зборів, стягнутих при ввезенні товарів на митну територію держави. Його застосовують практично всі країни.
Роль імпортного тарифу в механізмі державного регулювання реалізується через три основні функції:
- Регулююча функція передбачає заходи впливу на внутрішню економіку: а) захисту внутрішнього ринку від небажаної іноземної конкуренції, б) сприяння розвитку і насичення ринку. Це досягається або збільшенням ставок, або зняттям економічних обмежень на ввезення в країну імпортних товарів і послуг.
- Фіскальна функція проявляється зазвичай у встановленні високого рівня ставок імпортного тарифу на певну номенклатуру товарів для поповнення доходної частини державного бюджету.
- Коректувальна функція, за допомогою якої досягається порівнянність імпортних (світових) і внутрішніх цін.
Експортний тариф використовується обмеженим числом країн, в основному країнами, що розвиваються і володіють значними запасами природних ресурсів. Роль імпортного тарифу в механізмі державного регулювання реалізується через дві основні функції:
- Фіскальна, у встановленні високого рівня ставок експортного тарифу на певну номенклатуру товарів для поповнення доходної частини державного бюджету.
- Балансуюча, проявляється у встановленні експортних мит з метою запобігання небажаного експорту товарів, внутрішні ціни на які з тих чи інших причин нижче світових.
Простий тариф має на увазі, що незалежно від країни походження для кожного імпортованого товару певної номенклатури встановлюється єдина ставка. Розвиток тарифу відбувається шляхом збільшення номенклатури товарів.
Складний, або багатоканальний, тариф передбачає встановлення двох або навіть більше ставок по кожній номенклатурі в залежності від країни походження товару. У подібному тарифі ставки змінюються від максимального значення (автономне мито або генеральне) до нижчих (конвенційне мито).
У ряді випадків у міжнародній практиці використовуються так звані тарифні квоти.
Тарифна квота - різновид мита, ставка якої залежить від обсягів імпорту товарів; при імпорті в зазначеній кількості товар оподатковується за базовою ставкою, а при перевищенні зазначеної кількості - ставка підвищується.
Вони дають можливість застосовувати встановлені знижені ставки у випадку, якщо загальний обсяг імпорту не перевищує обмеження - квоти, і підвищену ставку, коли обсяг перевищує її. Варіантом тарифного квотування виступає надання пільгового (преференційного) режиму для імпорту певної кількості товарів за пільговою ставкою мита. Тарифне квотування є торгово-політичним інструментом комбінованого характеру, що поєднує елементи економічного та адміністративного впливу. Воно активно застосовується, наприклад, в ЄС, а також передбачаються Угодою про сільське господарство в рамках ГАТТ / СОТ.