Світове господарство, як сукупність національних економік, функціонує завдяки міжнародному поділу праці (МРТ), який виникло через різні передумови для розвитку різних галузей і держав в цілому:
- країни різною мірою наділені природними (територіальними, кліматичними, копалинами) ресурсами;
- країни по різному забезпечені капіталом в продуктивній, товарній і грошовій формах;
- країни різняться за рівнем розвитку НТП, володіють різним обсягом науково-технічної інформації;
- володіють різними за кількістю та кваліфікацією трудовими ресурсами.
Таким чином, у сучасному розумінні міжнародний поділ праці (international division of labor) - це спеціалізація окремих країн на певних видах виробничої діяльності: товарах, послугах, технологічних процесах, і веде до взаємного обміну результатами виробництва між ними у визначених кількісних і якісних співвідношеннях.
Міжнародний поділ праці (МПП) - це найвищий ступінь розвитку суспільно-теориторіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін випущеною продукцією визначеної кількості та якості.
У країнах, які широко використовують можливість брати участь в МПП, як правило, вищі темпи економічного розвитку. Яскравим прикладом є розвиток Японії, Німеччини, «Нових індустріальних країн» Гонконгу, Тайваню, Сінгапуру та Південної Кореї. І навпаки, в країнах, які не зуміли знайти своє місце у МПП, - нижчі темпи розвитку або навіть спостерігається згортання виробництва.
Серед чинників розвитку МПП треба відзначити:
- природно-географічні умови;
- науково-технічні досягнення;
- соціально-економічні умови.
Раніше головну роль відігравали природно-географічні умови:
- клімат,
- природні ресурси,
- розміри території,
- чисельність населення,
- економіко-географічне розташування.
Тривалий час різниця в розподілі природних багатств була основною причиною МПП. Розвиток технічного прогресу призвів до зменшення значення природно-географічних умов, надавши можливість використати переваги науково-технічних досягнень, розвитку науки і техніки, що надало економічному розвитку такі характерні риси:
- почав переважати інтенсивний тип економічного зростання;
- з'явилися нові галузі промисловості та швидко модернізувалися діючі;
- скоротився виробничий цикл;
- розширилася сфера послуг (особливо банківських і страхових).
Паралельно з науково-технічних досягненнями у МПП значну роль почали відігравати і соціально-економічні умови:
- положення країни в світовій економіці;
- досягнутий рівень економічного розвитку;
- структура національного виробництва;
- механізм організації національного виробництва;
- механізм організації зовнішньоекономічних відносин.
На сучасному етапі вплив перших 2-х чинників на МПП вирівнявся, а відмінності в соціально-економічних умовах різних країн набувають вирішального значення. Грандіозні економічні, політичні та соціальні процеси останніх десятиліть суттєво вплинули на МПП. Головним напрямком його розвитку стало розширення міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва. Вони є формами МПП і виражають їх суть.