Міжнародна спеціалізація виробництва (МСВ) - заснована на міжнародному поділі праці спеціалізація країн на конкретному виді товарів або послуг і розвивається за двома напрямками: виробничому (міжгалузева; внутрішньогалузева; спеціалізація окремих підприємств) і територіальному (окремих країн; групи країн; регіонів).
Конкретна предметна спеціалізація тієї чи іншої країни на окремих товарах (сировина, обладнання, наукові розробки, інформаційні програми, патенти та ліцензії, деталі й вузли тощо) та послуги (туризм, морський транспорт, банківські операції, інжинірингові послуги і т.д.) визначається поєднанням національних і міжнародних чинників. Але, володіючи певною історичної та економічної наступністю, вона з часом може значно видозмінюватися.
Виділяють три види предметної спеціалізації:
• з виробництва готової продукції;
• з виробництва деталей і вузлів;
• технологічна спеціалізація. Цей вид певною мірою до спеціалізації з виробництва деталей і вузлів, так як передбачає виконання часткової роботи при виготовленні певного предмету.
З трьох означених видів предметної спеціалізації найбільшого поширення у відносинах між країнами отримала спеціалізація з виробництва готової продукції. При такого роду спеціалізації країни зосереджують зусилля на виробництві певної номенклатури продукції або, якщо мова йде про внутрішньогалузеву спеціалізацію, на виробництві певних видів цієї номенклатури, відмовляючись від виробництва інших товарів на користь країн-партнерів.
Вища ступінь зазначеного виду спеціалізації - це спеціалізація з виробництва комплектного устаткування і систем машин, що забезпечують повну механізацію або автоматизацію виробничих процесів. Тут об'єктом міжнародної спеціалізаціі є не окремі машини або види обладнання, а їх повні комплекти, призначені для спорудження заводів чи інших великих об'єктів. Значна кількість промислово розвинених країн давно довели свою здатність експортувати за кордон комплектне обладнання і зводити промислові підприємства «під ключ».
Спеціалізація виробництва - будь то всередині країни, або в міжнародному плані - може здійснюватися як шляхом кооперування, так і без нього, чого не можна констатувати для наступного виду спеціалізації.
Спеціалізація з виробництва деталей та вузлів може здійснюватися тільки в умовах кооперування. Умовно її можна назвати детальною спеціалізацією, і в цьому полягає її головна відмінність від спеціалізації по готової продукції. За такого роду спеціалізації кілька підприємств виробляють окремі деталі, вузли, агрегати, а потім постачають їх підприємству, котре монтує ці частини в готовий продукт.
Що стосується спеціалізації за технологічними операціями, то на противагу детальної вона передбачає зосередження зусиль країн на виконанні окремих операцій при виготовленні якогось продукту.
Глибина участі тієї чи іншої країни в розглянутих видах міжнародної предметної спеціалізації обумовлюється досягнутим рівнем розвитку продуктивних сил у країнах-партнерах. Наприклад, якщо країна не володіє виробничими потужностями для випуску комплектного устаткування, то, відповідно, вона не буде брати участь в експорті цього виду готової продукції. Якщо структура економіки країни не вимагає її участі в технологічній спеціалізації, відповідно, вона не стане відправляти свої напівфабрикати для обробки в іншу країну. Кожен з розглянутих видів спеціалізації лише тоді дає значний економічний ефект, коли вона супроводжується концентрацією виробництва, укрупненням підприємств країн, що беруть участь в міжнародному поділі праці. Але остання умова означає зростання кооперації.