а)за розміром статутного фонду;
б)за ступенем відповідальності по зобов’язаннях;
в) за чисельністю працюючих.
15. До господарських товариств належать:
а) товариства з адміністративною відповідальністю;
б) товариства з обмеженою відповідальністю
в) повні товариства з обмеженою відповідальністю;
16. Основною характеристикою акціонерного товариства (АТ) є те що:
а) товариство має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості;
б) товариство несе відповідальність за зобов’язаннями усім майном товариства;
в) вищим органом управління є спостережна рада.
17. Відкрите акціонерне товариство (ВАТ) – це товариство, акції якого можна розповсюджувати:
а) через відкриту підписку та через купівлю – продаж на біржах;
б) розповсюдженням серед певного угруповання осіб;
в) тільки через відкриту підписку;
18. Основним недоліком акціонерного товариства як організаційно-правової форми існування підприємства є:
а)наявність подвійного оподаткування прибутків товариства;
б)розподіл капіталу на дрібні частки між акціонерами;
в)розподіл прибутку на дві частини, що спрямовані на виплату дивідентів та на реінвестування.
19. Філія –це:
а) структурно відокремлена частина юридичної особи, що знаходиться поза межами розташування керівного органу юридичної особи та виконує таку ж діяльність (виробничу, наукову тощо,) що й юридично особа в цілому;
б) структурно відокремлена частина юридичної особи, що діє за межами знаходження юридичної особи та від її імені.;
в) тимчасове статутне об’єднання підприємства для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізація цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо).
20. Командитним товариством є:
а) господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, а інші учасники – лише своїми вкладами;
б) господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном;
в) господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.
21. Учасники повного товариства несуть:
а) необмежену відповідальність за зобов’язаннями товариства тільки в межах своїх вкладів;
б) обмежену відповідальність за зобов’язаннями товариства;
в) солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном;
22. Як класифікують підприємства за формами власності:
а)одноосібне володіння, особисте, приватне;
б)індивідуальні, сімейні, приватні;
в)приватні, колективні, державні.
23. Підприємства, створені на основі приватної форми власності – це:
а)сімейні, приватні;
б)одноосібні, багатоосібні;
в)одноосібне володіння (індивідуальні), сімейні, приватні.
24. Головне (материнське підприємство) –це:
а)підприємство, яке володіє контрольним пакетом акцій іншого підприємства;
б)підприємство, яке має усі права юридичної особи, але контрольний пакет акцій якого знаходиться в руках іншого підприємства.
в)підприємство, яке володіє контрольним пакетом акцій іншого підприємства, розпоряджається його майном, більша частка капіталу підприємства належить йому.
25. Основною характеристикою товариства з обмеженою відповідальністю є те, що:
а) учасники товариства несуть відповідальність у межах своїх внесків;
б) законодавством України не обмежується мінімальний розмір статутного фонду ТОВ;
в) розмір часток визначається установчими документами;
26. Об’єднання підприємницьких структур, що характеризуються органічним поєднанням власності та контролю, називаються:
а)холдинг;
б)концерн;
в)корпорація;
27. Холдинг – специфічна організаційна форма об’єднання підприємницьких структур, характерними ознаками якого є :
а)безпосередньо не займається виробничо-господарською діяльністю фінансові, а кошти спрямовує на придбання контрольного пакета акцій інших суб’єктів підприємництва;
б)тимчасово об’єднує промисловий і банківський капітали для реалізації певної підприємницької ідеї;
в) договірне об’єднання, створене з метою координації господарської діяльності підприємств, що об’єднались.
28. За формою спеціалізації основних цехів розрізняють виробничі структури:
а) цехова, без цехова, корпусна, комбінатська;
б) технологічна, предметна, змішана;
в) комплексна, спеціалізована.
29. За характером своєї діяльності цехи поділяються на:
а) основні, допоміжні, побічні, обслуговуючі;
б) ремонтно – механічні, інструментальні, енергетичні;
в) ливарні, ковальсько – пресові, механічні, термічні, складальні.
30. Асоціація – це:
а )тимчасове статутне об’єднання підприємства для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо);
б) договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об’єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій;
в) господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном.
31. Найпростішою формою об’єднання підприємств є:
а)концерн;
б)корпорація;
в)асоціація;
32. Виробнича структура підприємства –це:
а)склад, кількісне співвідношення і розміри внутрішніх підрозділів, форми їх побудови і взаємозв’язку;
б)чисельність суб’єктів-засновників та взаємовідносини між ними;
в)частка капіталу кожного засновника в статутному фонді;
33. До складу ринкової інфраструктури можна віднести:
а) ринок виробників, ринок споживачів, ринок державних установ, ринок фінансово – кредитних ресурсів, валютний ринок;
б) комерційні інформаційні центри, сировинно – товарні біржі, фондові біржі, валютні біржі, банки, транспортні мережі, складські мережі, комунікаційні системи, страхові компанії;
в) корпорації, асоціації, концерни, трести, холдинги, консорціуми, картелі.
34. За суб’єктним складом ринки бувають:
а) місцевий, регіональний, національний, транснаціональний, світовий;
б) засобів виробництва, предметів споживання, інвестицій, інновацій та інформації інвестицій, робочої сили, промислово – кредитний, валютний;
в) споживачів, виробників, проміжних продавців, державних установ, міжнародних установ, продавців і посередників.
35. На виробничу структуру підприємства не впливають:
а)масштаб виробництва;
б)складність конструкції виробу;
в)рівень фахової підготовки працівників.
36. Суть управлінської діяльності полягає у:
а) залученні працівників до керівництва підприємством;
б) впливі на процес шляхом прийняття рішень;
в) використанні найновіших досягнень НТП в організації виробничих процесів;
37. Основна мета використання економічних методів управління полягає у:
а) створенні умов для вільного вибору підприємцем роду діяльності;
б) створені умов та заінтересованості працівників і виробничих ланок у високих кінцевих результатах;
в) пропорційний розподіл прибутку між окремими виробничими ланками підприємства.
38. Економічні методи управління не включають:
а) розпорядження;
б) податки;
в) державне регулювання.
39. Соціально – психологічні методи управління передбачають:
а) вивчення соціальних запитів та інтересів колективу;
б) розпорядчий вплив на працівників;
в) аналіз соціальної структури колективу;
40. Наказ є формою впливу:
а) економічного;
б) психологічного;
в) адміністративно – правового;
41. Організаційна структура управління – це:
а) організація роботи структурного підрозділу підприємства;
б) форма підпорядкованості, взаємовпливу та взаємодії різних управлінських рівнів всередині підприємства;
в) спосіб забезпечення незалежності, самостійності в роботі різних управлінських рівнів всередині підприємства;
42. Дотримання ієрархічного ланцюга як принципу управління передбачає:
а) наявність у підлеглих одного управлінця;
б) виконання розпоряджень найвищого лінійного керівника;
в) матеріальну відповідальність за невиконання розпоряджень;
43. Організація як функція управління – це:
а) мотивація і оперативний вплив;
б) розробка оперативних планів та організація їх виконання;
в) процес створення структури управління організацією.
44. Якщо спеціальні підрозділи при лінійних керівниках виконують дорадчі, а не розпорядчі функції, то така структура управління називається:
а) штабною;
б) функціональною;
в) лінійно – штабною;
45. Перевагами функціональної структури управління є:
а) безпосередній вплив на лінійних виконавців;
б) можливість використання економічних методів управління;
в) підвищення якості управлінських рішень;
46. Недоліками лінійно – штабної структури управління є:
а) ріст числа і складності ділових зв’язків;
б) протиріччя в управлінських рішеннях;
в) зниження оперативності управління;
47. Для матричної структури управління є характерними:
а) незначна кількість рівнів управління;
б) наявність групи конкретних нових видів продукції або проектів;
в) керівникам передаються із функціональних підрозділів співробітники і ресурси;
48. Множинна структура управління використовується у зв’язку з:
а) диверсифікацією виробництва;
б) розвитком інформаційних технологій;
в) тиском конкурентів і необхідністю пошуку оптимізації структури управління;
49. Лінійна структура управління підприємством використовується:
а) на великих підприємствах з малою чисельністю працюючих;
б) на підприємствах, що випускають однорідну і нескладну продукцію;
в) на підприємствах приватної форми власності;