Умовою безпосереднього перебігу виробничих процесів на підприємствах є створення певних запасів сировини, матеріалів, палива, комплектуючих виробів, а також міжцехових і внутріцехових запасів, напівфабрикатів власного виготовлення. Усі ці запаси зберігаються на різних складах підприємства, сукупність яких утворює складське господарство.
Структура складського господарства підприємства формується під впливом низки чинників, головними з яких є номенклатура матеріалів, що споживаються, тип, рівень спеціалізації та обсяги виробництва.
| Матеріальні склади |
матеріальних (підпорядкованих відділу матеріально-
технічного постачання) – для зберігання запасів сировини,
матеріалів, палива, комплектуючих виробів та інших
| Виробничі склади |
виробничих – для зберігання напівфабрикатів власного
виготовлення. До них включають також центральний
інструментальний склад, цехові інструментально-
роздавальні комори, склади запасних частин та
| Збутові склади |
збутових – для зберігання готової продукції та відходів
виробництва, що підлягають реалізації. Їх підпорядковано
відділу збуту підприємства.
Організація складського господарства передбачає приймання, розміщення, зберігання, підготовку до виробничого використання, видачу та облік руху матеріальних ресурсів.
Матеріали, що надходять на склади, обов’язково підлягають кількісному та якісному прийманню. Розміщення та приймання матеріальних ресурсів на складах підприємства може здійснюватись трьома способами:
1. сортове розміщення передбачає закріплення за кожним видом матеріалів постійного місця його зберігання.
2. партіонний спосіб – партія матеріалів, що надійшла на підприємство, зберігається окремо.
3. комплексне розміщення – є різновидом сортового та означає розміщення матеріалів комплектами, що відпускаються у виробництво.
Видача матеріалів зі складів здійснюється в межах ліміту, що його розраховує відділ постачання, виходячи з виробничої програми підприємства та відповідних витрат матеріальних ресурсів.
Облік руху матеріальних ресурсів ведеться за допомогою картотеки.