СУТЬ ТА ПРИНЦИПИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

Сучасні умови господарювання змушують кожне підприємство запровадити дійовий комплексний механізм управління якістю продукції та суворо дотримуватись його вимог. Визначальними елементами тут є стандартизація та сертифікація виробів.

Стандартизація продукції

Під стандартизацією розуміють встановлення й

застосування єдиних правил з метою впорядкування

діяльності в певній галузі. Стосовно продукції

стандартизація охоплює:

· установлення вимог до якості готової продукції, а також сиро­вини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів;

· визначення норм, вимог і методів у галузі проектування та виготовлення продукції для забезпечення належної якості й запоб­ігання невиправданій різноманітності видів і типорозмірів виробів однакового функціонального призначення;

· формування єдиної системи показників якості продукції, методів її випробування та контролю;

· створення єдиних систем класифікації та кодування продукції, носіїв інформації, форм і методів організації виробництва.

Принципи стандартизації

Стандартизація продуктів здійснюється за певними

принципа­ми, головними з яких є:

♦ урахування рівня розвитку науки і техніки, екологічних ви­мог, економічної доцільності та ефективності виробництва для ви­робника, користі й безпеки для споживачів і держави в цілому;

♦ гармонізація з міжнародними, регіональними, а за необхід­ності - з національними стандартами інших країн;

♦ взаємозв'язок і узгодженість нормативних документів усіх рівнів; придатність останніх для сертифікації продукції;

♦ участь у розробці нормативних документів усіх зацікавлених сторін — розробників, виробників, споживачів, органів державної виконавчої влади;

♦ відкритість інформації щодо чинних стандартів та програм робіт зі стандартизації з урахуванням вимог законодавства.

Стандарти й технічні умови

Результати стандартизації відображаються в

спеціальній норма­тивно-технічній документації.

Основними її видами є стандарти й технічні умови — документи, що містять обов'язкові для виробників норми якості виробу і способи їхнього досягнення, набір показників якості, рівень кожного з них, методи й засоби вимірю­вання, випробувань, маркування, упакування, транспортування та зберігання продукції.

Найбільш жорсткі вимоги щодо якості містять міжнародні стан­дарти, розроблені Міжнародною організацією стандартизації — ІСО, що їх використовують для сертифікації виробів, призначених для експорту в інші країни і реалізації на світовому ринку. Нині існують міжнародні стандарти ІСО серії 9000.

Державні стандарти України встановлюють на:

1) вироби загальномашинобудівного застосування (підшипники, інструменти, деталі кріплення тощо);

2) продукцію міжгалузевого призначення;

3) продукцію для населення й народного господарства;

4) організаційно-методичні та загальнотехнічні об'єкти (науково-технічна термінологія, класифікація та кодування техніко-економічної та соці­альної інформації, інформаційні технології, технічна документація, організація робіт зі стандартизації та метрології, довідкові дані щодо властивостей матеріалів і речовин);

5) елементи народногосподарсь­ких об'єктів державного значення (транспорт, зв'язок, енергосисте­ма, оборона, навколишнє природне середовище, банківсько-фінан­сова система тощо);

6) методи випробувань.

Галузеві стандарти розробляють на ту продукцію, щодо якої бракує державних стандартів України.

Технічні умови містять вимоги, що регу­люють відносини між постачальником (розробником, виробником) і споживачем (замовником) продукції.

Стандарти підприємств розробляють з власної ініціативи для конкретизації вимог до продукції й самого виробництва.