| Доплати і надбавки як самостійний елемент заробітної плати |
надбавки є самостійними елементами
заробітної плати, які призначаються для
компенсації або винагороди за суттєві відхилення від нормальних умов праці, котріне враховано в тарифних ставках і посадових окладах. Вони відрізняються від тарифної заробітної плати (посадового окладу) необов’язковістю і непостійністю, а також рухливістю залежно від співвідношення фактичних і нормативних умов праці. Закон України «Про оплату праці» передбачає, що умови запровадження і розміри надбавок, доплат, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій чинного законодавства і згідно з генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
| Класифікація доплат і надбавок |
Доплати до заробітної плати класифікуються
перед усім за ознакою сфери трудової діяльності (прикладання праці). За цією ознакою розрізняють доплати, які: 1) не мають обмежень щодо сфер трудової діяльності; 2) застосовуються тільки в певних (окремих) сферах прикладання праці.
До першої групи зараховують доплати:
· за роботу в наднормовий час;
· особам, які не досягли 18 років і мають скорочену тривалість робочого часу;
· робітникам, які внаслідок виробничої необхідності виконують роботи за нижчими від наданих ними тарифних розрядів;
· за час простоювання, а також у разі невиконання норм виробітку та виготовлення бракованої продукції, не з вини робітника.
Усі інші види доплат і надбавок мають обмежену сферу застосування. Їх встановлюють:
1)для компенсації додаткової роботи;
2)як компенсацію у сферах діяльності з несприятливими умовами праці;
3)як стимулювання за особливий характер роботи.
До доплат, пов’язаних з компенсацією працівникам додаткової роботи, не пов’язаної безпосередньо з їхніми основними функціями, належать:
· за суміщення професій (посад);
· за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт;
· на період освоєння нових норм трудових витрат;
· бригадирам із робітників, яких не звільнено від основної роботи;
· за ведення діловодства та бухгалтерського обліку;
· за обслуговування комп’ютерної техніки.
До компенсаційних доплат у сферах діяльності з несприятливими умовами праці належать:
· за роботу у важких, шкідливих та особливо важких і шкідливих умовах;
· за інтенсивність праці;
· за роботу і нічний час;
· за перевезення небезпечних вантажів.
Доплатам, пов’язаними з особливостями характеру виконуваних робіт, є такі:
· за роботу у вихідні дні, що за графіком роботи підприємства є робочими;
· за багатозмінний режим роботи;
· водіям автомобілів, що працюють ненормований робочий день;
· за роз’їзний характер праці;
· за дні відпочинку (відгулу), які надають за роботу понад нормальну тривалість робочого часу за вахтовим методом організації робіт;
· за роботу в понаднормовий час у період масового приймання та закладення на зберігання сільськогосподарської продукції.