Необхідною умовою правильного обліку і планування відтворення основних фондів підприємств є їх класифікація. Найбільше економічне значення має видова класифікація, у відповідності з якою всі основні фонди за ознакою подібності їх функціонального призначення та натурально-речового складу розподіляються на певні види (рис.5.2 ).
Для встановлення норм амортизаційних відрахувань застосовують укрупнену класифікацію (3 групи) основних фондів:
перша – будівлі, споруди, передавальні пристрої;
друга – автотранспорт, меблі, побутові прилади та інструменти, ЕОМ, інші машини для оброблення інформації, телефони, інше офісне обладнання;
третя – основні фонди, не включені до 1 і 2 групи.
| Споруди |
| Передавальні пристрої |
| Види основних фондів |
| Транспортні засоби |
| Інструмент |
| Виробничий інвентар та приладдя |
| Господарський інвентар |
| Інші основні фонди |
| - Силові машини і устаткування - Робочі машини і устаткування - Вимірювальні і регулюючі прилади і пристрої, лабораторне обладнання - Обчислювальна техніка |
| Машини і устаткування |
| Будівлі |
Рис.5.2 Видова класифікація основних фондів
| Активні і пасивні основні фонди |
Оскільки елементи основних фондів відіграють
неоднакову роль у процесі виробництва, непересічне значення має їх поділ на дві частини: активну, яка безпосередньо приймає участь у виробничому процесі і завдяки цьому зумовлює певний обсяг і якість продукції, і пасивну, що створює умови для здійснення процесу виробництва. До активної частини основних фондів відносять переважно робочі машини і устаткування, інструмент, вимірювальні та регулюючі прилади і пристрої, використовувану в автоматизованих системах управління технологічними процесами обчислювальну техніку, деякі технічні споруди - гірничі виробки шахт, газові і нафтові свердловини.
Співвідношення окремих видів (груп) основних фондів, виражене у відсотках до їх загальної вартості на підприємстві, визначає видову (технологічну) структуру використовуваних засобів праці. За інших рівних умов технологічна структура основних фондів тим прогресивніша, чим більша у їх складі питома вага активної частини.
Вона змінюється під впливом факторів:
- виробничо - технологічні особливості підприємства;
- науково - технічний прогрес і зумовлений ним технічний рівень виробництва;
- ступінь розвитку різних форм організації виробництва;
- відтворювальна структура капітальних вкладень у створення нових основних фондів;
- вартість будівництва виробничих об'єктів і рівень цін на технологічне устаткування;
- територіальне розміщення підприємства.
- Загальна тенденція динаміки технологічної структури основних фондів характеризується поступовим збільшенням питомої ваги активної її частини.