Розрізняють еритроцити по величині (нормоцити – звичайної величини; макро- і мікроцити - великі і малі.), за формою (правильні дискоцити, овалоцити, серпоподібні, грушоподібні і ін.) і за кольором (нормохромні, гіпохромні, гіперхромні, поліхроматофільні). Наявність у мазку еритроцитів різних розмірів називається анізоцитозом, а різних форм – пойкілоцитозом.
При морфологічному дослідженні еритроцитів звертають увагу на можливі патологічні включення (базофільна пунктація), тельця Жоллі і кільця Кебота (залишки ядер еритроцитів), а також на наявність незрілих форм (нормобласти, мегалобласти, еритробласти, ретикулоцити).
Збільшення ретикулоцитів в периферичній крові (> 2%) дозволяє запідозрити приховану кровотечу, яка спостерігається при гемолітичній анемії, малярії, поліцитемії; а пониження або відсутність – при арегенераторних апластичних анеміях.