Робочу формулу для шуканої величини перетворити так, щоб до неї входили величини, що вимірюються безпосередньо - u, v, w,…:
. (2.6)
За результатами серії прямих вимірювань величин u, v, w,… розрахувати середні значення:
. (2.7)
Розрахувати середнє значення шуканої величини:
. (2.8)
Визначити по класу точності, або ціні найменшої поділки похибки приладу, за допомогою якого проводилися безпосередні вимірювання:
∆uпр, ∆vпр, ∆wпр, …. (2.9)
Для кожної з величин u, v, w, … визначити величину випадкової похибки з довірчою ймовірністю 0,95. Наприклад, для величини u розрахуємо:
. (2.10)
Порівняти випадкову похибку і похибку приладу, визна-чити повну похибку кожного прямого вимірювання - ∆u, ∆v, ∆w, … Під час цього можливі три випадки. Розглянемо їх на прикладі величини u:
– якщо ∆uпр більше ∆uвип в три і більше разів, то припускаємо, що ∆u ≈ ∆uпр.
– якщо ∆uвип більше ∆uпр в три і більше разів, то припускаємо, що ∆u ≈ ∆uвип.
У цих випадках похибку ∆uвип можна зменшити збільшуючи число вимірювань n.
– Якщо випадкова похибка і похибка приладу співмірні за величиною ∆uвип ≈ ∆uпр, то необхідно їх додати за правилом:
. (2.11)
У першому і дрігому випадках розрахувати похибки непрямого вимірювання ∆f за формулою (2.5).
Кінцевий результат вимірювань записати у наступному виді (із зазначенням величини відносної похибки)[3]:
. (2.12)