1) Ознайомитись з конструкцією використовуваних приладів, провести їх зовнішній огляд і переконатись у відсутності на них механічних пошкоджень.
2) Відкрити вентилі 6, 4 і 13 (рис. 4.2), закрити вентиль 14 і поршень 1, перемістити його до відмови.
3) Залити воронку 10 маслом, попередньо знявши пор-шень 7. Прилад вважається заповненим, коли масло з’явиться на краях штуцерів 5 і 12.
4) Встановити повірювані прилади в штуцери через перехідні гайки так, щоб вони були повернуті в сторону дослідника. У воронку заливають масло, його рівень повинен бути на 5 мм нижче краю воронки. Потім повірити нульові положення стрілок манометрів.
5) Вставити поршень 7 в отвір колонки 11 і опустити на глибину, яка рівна 2/3 його довжини. Для цього вкручують поршень 1 гвинтового пресу. Потім повірити першу точку, для чого кладуть на тарілку 9 необхідний вантаж, легко обертаючи тарілку і знімають покази. Необхідно легко постукувати по корпусу повірюваного манометра, повіряють зміщення стрілки і повторюють відлік для визначення величини зміщення. Зміщення стрілки вказує на наявність заїдань і зазорів в механізмі.
6) Наступні точки шкали повіряють шляхом збільшення ваги вантажу. Коли повірку проводять на тиск вище 50 кгс/ см2 (490.104 н/м2), в один штуцер встановлюють взірцевий манометр, а інший – повірюваний. Спочатку повірку під час допомоги вантажів, створюючи тиск 3-4 кгс/см2 (29,4-39,2.104 н/ м2), закривають вентиль 6, відключають колонку, і підвищують тиск під час допомоги поршня 1, обертаючи його руків’я 3. Після цього порівнюють покази робочого манометрів. У всіх випадках повірку проводять спочатку під час підвищення тиску до верхньої межі, де витримують 5 хв, потім під час пониження тиску. Після повірки контролюють нульове положення. Манометри повіряють мінімум на 5 точках шкали.
7) Здійснити опрацювання результатів дослідження згідно форми табл. 4.1 зробити висновок про придатність повірюваних приладів до експлуатації.