Основні теоретичні положення необхідні для виконання роботи. Опис засобів вимірювання, які застосовуються в роботі

 

Для визначення швидкості і об’ємної витрати рідин і газів у випадку великого діапазону зміни вимірюваних величин (від одиниць до сотень м/с відповідно до швидкостей і від одиниць до десятків тисяч м³/год) і/або жорстких вимог, до створення гідравлічного опору (газоходи, вентиляційні системи, напірні трубопроводи, факельні лінії) в нафтогазовій промисловості використовують витратоміри швидкісного напору.

Вимірювання витрати ґрунтується на залежності динамічного напору від швидкості потоку вимірюваного середовища.

Згідно рівняння Бернуллі різниця між повним і статичним напором буде:

,

звідси швидкість:

м/с, (7.1)

 

де p_n– повний тиск в Н/м²;

p_c– статичний тиск в Н/м²;

p_v– динамічний тиск в Н/м²;

v – швидкість руху вимірюваного середовища в м/с;

ρ– густина вимірюваного середовища в кг/м³.

Динамічний напір, а відповідно, і швидкість вимірюють швидкісними трубками в комплекті з диференційним манометром (рис. 7.1). Під час показу на схемі розташованою з ліва відкритою трубкою вимірюють статичний тиск, а правою (відкритою і зігнутою під кутом) – повний тиск [22].

Диференційний манометр, який з’єднує обидві трубки, показує різницю між повним і статичним тиском, тобто динамічний тиск. Якщо під час цього різниця рівнім робочої рідини в дифманометрі h, то динамічний тиск становить:

 

, (7.2)

 

де ρ₁ – густина робочої рідини в дифманометрі в кг/м³;

g – прискорення сили тяжіння в м/с².

1 – швидкісна трубка; 2 – диференційний манометр;

3 – трубопровід; 4 – сальник