В результаті прямих або непрямих вимірювань отримуються наближені значення. Цифри, що складають наближене число, можуть бути вірними, сумнівними і невірними. Цифра називається вірною, якщо абсолютна похибка числа менше однієї одиниці розряду цієї цифри. Цифри, що стоять зліва від вірної, також будуть вірними. Цифра називається сумнівною, якщо її розряд збігається з розрядом першої значущої цифри похибки. Всі цифри, що стоять праворуч від сумнівної, будуть невірними. Так в числі 381,6 ± 1 цифри 3 і 8 - вірні, 1 - сумнівна, 6 - невірна. Під час проведення обчислень в лабораторних роботах вихідними даними служать результати прямих вимірів, остання цифра в них зазвичай є сумнівною. Крім того, в обчисленнях використовуються табличні дані і різні фізичні постійні. Слід зазначити, що числа, взяті із таблиць, містять лише вірні цифри, а похибку таблич-них даних, якщо вона не вказана, приймають ± 0,5 розряду останньої значущої цифри.
Основна вимога, що пред'являється до розрахунку, полягає в тому, щоб обчислення, що проводяться, не вносили до результату додаткової похибки. Під час використання в розрахунку обчислювальної техніки, ця вимога зазвичай виконується, проте остаточний результат і його абсолютна похибка містять багато цифр. Необхідно пам'ятати, що запис наближених чисел з надмірно великою кількістю знаків створює лише ілюзію високої точності. Тому під час остаточного запису результату необхідно керуватися наступними правилами:
1 Абсолютну похибку слід округлити до однієї значу-щої цифри.
2 Результат округлити так, щоб його остання цифра знаходилася в тому ж розряді, що і єдина значуща цифра похибки.
3 Загальний десятковий множник результату і похибки винести за дужки.
Наведемо декілька прикладів остаточного запису результатів.