Зустрічна торгівля (trade-in, countertrade) об’єднує операції, у межах яких передбачаються зустрічні зобов’язання експортерів закупити у імпортерів товари або послуги на частину або повну вартість товарів, що експортуються.
Згідно термінології, яка використовується експертами ООН, усі види зустрічних угод об’єднуються поняттям "міжнародні компенсаційні угоди", згідно яких підприємства (фірми) різних країн домовляються про те, що конкретні дії (поставка товарів, надання послуг або технології) однієї із сторін будуть компенсуватись чітко зазначеним у відповідних договірних документах способом та у визначених у них розмірах іншими конкретними діями (поставкой товарів, наданням послуг, технології) іншої сторони.
У наш час 1/3 міжнародних комерційних угод має зустрічний, взаємозв’язаний характер поставок товарів. Існують різні види зустрічних угод, алепричини їх використання однакові:
- нестача або обмеженість валюти для здійснення прямих закупівель товарів чи послуг;
- необхідність здійснення гарантованих поставок;
- вихід на нові або труднодоступні ринки;
- спрощення фінансових взаєморозрахунків;
- необхідність подолання кризових явищ в економіці (неплатежі, часткова або повна неконвертованість національної валюти, падіння обсягу виробництва, зниження конкурентоспроможності товарів).
Усі операції зустрічної торгівлі згідно їх економічної природи можна поділити на такі види: операцiї натурального обмiну; операцiї, які передбачають участь продавця в реалiзацiї товарiв, запропонованих покупцем; операцiї в рамках промислового спiвробiтництва; операції на давальницькій сировині; операції з викупу застарілої продукції; операції , які передбачають поставки на комплектацію (див.рис.3.2.).