Суть орендних операцій. Переваги для орендаря та орендодавця.

Оренда - це фінансово-комерційна операція з надання однією стороною - власником майна (орендодавачем, lessor) іншій стороні (орендарю, lessee) у тимчасове володіння та користування або у виключне користування на встановлений строк майна за певну винагороду (орендну плату) на основі орендної угоди.

Принципова відмінність орендної угоди від договору купівлі-продажу полягає у тому, що оренда зберігає за орендодавачем право власності на здане внайм майно, орендар отримує лише право на тимчасове його володіння та використання. Але, як мудро зауважив Арістотель, "багатство полягає у користуванні, а не у праві власності".

Вигоди використання оренди для орендодавача та виробника:

· виробники товарів отримують додаткову можливість збуту своєї продукції, розширюють коло можливих партнерів;

· виробники товарів прискорюють процес збуту своєї продукції;

· сума орендних платежів перевищує вартість майна, яке здається в оренду

· легко контролювати та обліковувати фінансові операції завдяки періодичності платежів;

· для орендодавача орендна угода менш ризикована з точки зору платтоспроможності орендаря, ніж договір купівлі-продажу для продавця. Орендодавач у випадку погіршення фінансового стану орендаря може заявити про намір розірвати угоду і за рішенням арбітража повернути у своє володіння предмет оренди, потім здати його іншому орендарю.

Вигоди використання оренди для орендаря:

· збільшуються можливості самофінансування; орендар може розпочати підприємницьку діяльність з меншим капіталом, оскільки орендна угода може передбачати виплату орендних платежів у міру реалізації продукції, виробленої за допомогою орендованого майна, та отримання прибутку;

· знижуються масштаби мобілізації фінансових коштів для швидкої модернізації виробничої бази (орендованого обладнання), наприклад, на базі використання форм "збутового лізингу", який передбачає періодичну модернізацію або заміну обладнання;

· оренда об’єкта, яка передує його придбанню, дозволяє оцінити об’єкт у процесі експлуатації та вирішити питання про його купівлю;

· не обмежуються можливості для одержання інших кредитів із інших джерел;

· зберігаються кошти орендаря для інших цілей;

· споживачі не завжди прагнуть придбати майно назавжди, через те що, по-перше, це майно після завершення певної роботи вже їм буде не потрібно, і тому вигідно взяти його на строк в оренду за частину ціни (у разі купівлі його довелось би продавати за безцінь), по-друге, це майно може швидко морально старіти, і у такому випадку споживачі можуть відмовитись від старої моделі після закінчення строку оренди і укласти угоду на нову модель

Орендодавачі здають своє майно в оренду за більш високу ціну, ніж та ціна, за якою вони купили або виготовили його. Ця різниця є доходом орендодавачів, причому його розмір регулюється ступенем конкуренції орендодавачів на ринку. Споживачі беруть майно в оренду, а не купують його у кредит, оскільки вони знають, що продавці товарів у кредит закладають у ціну свій прибуток та збільшують її на ризик можливої неплатоспроможності покупця.

У світовій практиці в залежності від тривалості розрiзняють три види оренди:

рентинг (renting) – короткострокова оренда,яка укладається на строк вiд декiлькох годин до одного року, без передачi права власностi на майно орендарю; об’єктами рентингу можуть бути спортінвентар, комп’ютери, теле-, аудіо-, відеотехніка, автомобілі, туристичне майно, комбайни та інші товари короткострокового користування;

хайринг (hiring)- середньострокова оренда, яка передбачає укладання орендної угоди строком вiд одного до 2-3 рокiв без передачi права власностi на майно орендарю; об’єктами хайрингу є комп’ютери, світокопіювальна техніка, теле-, аудіо-, відеотехніка, засоби зв’язку, шляхо-будівельні машини, транспортні засоби, монтажне обладнання, сільськогосподарська техніка; договори на оренду транспортних засобів можуть бути з екіпажем та водієм (тайм-чартер) або без екіпажу та без водія (бербоут-чартер);

лiзинг (leasing, lease) - довгострокова оренда, яка передбачає здачу майна в оренду на 3-5 рокiв i бiльше; об’єктами лізингу можуть бути конторське, будівельно-монтажне, технологічне, медичне та інше обладнання, авіаційні двигуни, контейнери, далекорейсові автопоїзди, літаки, судна, спорруди, будівлі, цехи, підприємства, склади, причали, земля, нафтові та газові свердловии, зокрема бурові платформи, вишки та інше дороговартісне обладнання тривалого користування.

4.2.Лізинг: економічні мотиви застосування. Класифікація лізингових операцій.

Лізинг, який, за суттю, є дещо середнім між орендою та кредитом, - найбільш поширений у міжнародній комерційній практиці вид оренди. Лiзинг – це специфiчна форма фiнансування капiтальних вкладень, він є альтернативою традиційному банківському кредитуванню та використанню власних фінансових ресурсів, при якiй лiзингова компанiя купує для свого клiєнта право власностi на майно i передає йому в оренду на тривалий строк. Отже, лiзингова компанiя кредитує орендаря шляхом надання йому права користування об'єктом.

Економічні мотиви застосування лізингу порівняно із закупівлею у кредит:

· лізингоотримувач швидко оновлює виробництво, використовуючи сучасне дороговартісне обладнання, отримує прибуток від його роботи, запобігаючи мобілізації коштів на придбання обладнання на умовах кредита;

· лізингодавач передає обладнання лізингоотримувачу у тимчасове використання, залишаючись його власником і у несприятливому випадку завжди може його продати, у той час як гроші від неплатоспроможного позиковця отримати набагато складніше;

· сторони мають більш гнучку форму оплати, ніж виплата боргів та процентів по кредиту, тому що ставки лізингових платежів можуть бути як фіксованими, так і гнучко змінюваними за взаємною згодою;

· лізингоотримувач не платить податок на майно, тому що обладнання не числиться на його балансі;

· лізингодавач має право використати прискорену норму амортизації та врахувати це у сумі орендних платежів, які надходять;

· лізингоотримувач відносить лізингові платежі на собівартість, знижуючи відповідно прибуток, який оподатковується;

· постачальник обладнання отримує додаткову можливість експорту своєї продукції та освоєння нового ринку.