Авансовий платіж (cash in advance/down payment) передбачає передачу покупцем продавцю грошової суми або майнової цінності (сировини, комплектувальних матеріалів, необхідних для виготовлення замовленого товару тощо) до відвантаження товару (інколи навіть до початку виконання ЗТК) у рахунок виконання зобов’язань за контрактом.
Аванс може надаватись у розмірі повної вартості ЗТК, а також у вигляді частки, певного відсотка від неї.
Авансовий платіж на повну суму ЗТК, або попередня оплата, є найбільш вигідним для експортера через наступні причини:
1) експортер захищений від ризику, що імпортер відмовиться або буде не в змозі оплатити товар, який вже відвантажений на його адресу;
2) експортер отримує у своє розпорядження вільні кошти, які він може використати на придбання сировини, виплату зарплати, технічне оснащення підприємства тощо;
3) експортер звільняється від необхідності використовувати банківський кредит з уплатою відсотків та інших витрат за користування ним.
Проте, незважаючи на це, у міжнародній торгівлі розрахунки у формі аванса на повну вартість ЗТК використовуються рідко, оскільки:
- з багатьох товарів склався стійкий "ринок покупця", і експортери змушені пристосовуватись до інтересів імпортерів при оплаті товарних поставок;
- у більшості випадків експортери мають справу не з кінцевими споживачами або великими операторами ринку, а з посередниками, які не мають достатніх власних ресурсів для 100%-ної попередньої оплати;
- експортерам не завжди вигідна ця форма розрахунків, оскільки вона обумовлює надання імпортеру значних фактичних знижок.
Авансовий платіж у вигляді певного відсотка від суми ЗТК є засобом забезпечення зобов’язань покупця за контрактом. У випадку відмови імпортера прийняти поставлений товар експортер має право використати аванс на відшкодування збитків. Цей різновид авансового платежу достатньо поширений у міжнародній торгівлі. Основну частину платежу продавець отримує після відвантаження товару, використовуючи для цього інші форми розрахунків, платіжні та фінансвоі інструменти. Наприклад, 5-10% вартості ЗТК виплачується уформі аванса, а залишкова частина - у формі відкритого рахунка або акредитива. Іноді авансові платежі безпосередньо здійснюються у рамках акредитивів (наприклад, привикористанні акредитивак "з червоним застереженням").
Авансові платежі становлять, як правило, 10-30% вартості ЗТК, причому процент авансованої частини ЗТК залежить від призначення аванса:
- якщо аванс є завдатком та формою забезпечення зобов’язань, прийнятих імпортером за контрактом, то він становить 10-15% вартості ЗТК;
- якщо аванс призначений на виконання спеціального замовлення імпортера або поповнення обобротноко капіталу експортера, то він становить 30-50% вартості ЗТК;
- якщо аванс є формою розрахунків за ЗТК із відомим та тривалим партнером або за ЗТК на підставі міжурядових угод, то він може сягати 100% вартості контракта.
У ЗТК може бути передбачений поєтапний метод сплати аванса, тобто декількома внесками, наприклад, 10-20% вартості ЗТК - при підписанні контратка, 15% - по представленні технічної документації.
Аванс ,за звичай, сплачується протягом визначеного строку з дати пілписання ЗТК. При поставках складної машинотехнічної продукції з тривалим строком виготовлення ЗТК набуває сили після переказу імпортером авансу, який має бути виплачений, як правило, протягом 30-90 днів з дати підписання ЗТК. У ЗТК обумовлюється, через який проміжок часу після виплати авансу буде поставлений товар. Аванс реалізується найчастіше шляхом банківського переказу, але можуть використовуватись і інші платіжні інструменти, наприклад, чеки.
Розмір плати за аванс визначається обумовленою у ЗТК ставкою у процентах річних, причому відсотки нараховуються на користь покупця з дати надання авансу до дати реальної поставки товару. Часто відсоткова ставка у ЗТК не зазначається, а враховується контрагентами при вторгуванні та узгодженні ціни товару, тобто шляхом зниження ціни на розмір витрат, зв’язаних з наданням авансу.
Погашається аванс шляхом заліку при поставці товару, що має бути зафіксрвано у ЗТК. Якщо товар поставляється партіями, аванс може бути на обліку до останньої поставки і погашатись при кінцевому розрахунку. При погашенні авансу у певній частці від кожної поставки, доцільно використовувати такі два способи:
- пропорційний, коли при кожній поставці погашається частина авансу, яка відповідає його частці у вартості товару;
- прогресивний, коли процент погашення авансу з кожною новою поставкою пропорційно зростає.
Для імпортера за інших рівних умов більш вигідний такий спосіб погашення авансу, який зводить до мінімуму реальний строк авансування ним експортера. Для експортера більш вигідно, якщо аванс погашається при розрахунку за останнє відвантаження товару, оскільки цей спосіб забезпечує найтриваліше користування авансом і повністю страхує його від можливих втрат при відмові імпортера від наступних партій товару.
Недоліком авансової форми розрахунків є комплексний ризик імпортера, який полягає у наступному:
- експортер може не поставити товар або поставити несвоєчасно, невідповідної якості або неправильної специфікації;
- експортер може недотримуватись асортимента товару, умов транспортування, пакування, що зробить товар некондиційним або, навіть, імпортер може втратити аванс та матеріальну компенсацію;
- імпортер фінансує поставку за певний проміжок часу, до того як він фізично отримує товар у своє розпорядження, тобто він "зв’язує" свій капітал до отримання товару.
Оскільки авансовий платіж є для покупця ризикованою формою розрахунків, він при його використанні він часто наполягає на виставленні на свою користь гарантії першокласного банка (гарантії повернення авансового платежу або гарантії належного виконання контракту).
Аванс слід відрізняти від завдатку та відступних.Завдаток, як і аванс, видається у рахунок сум, належних за контрактом, і при невиконанні умов договору контрагентом, який дав завдаток, він втрачає повну суму завдатку. Якщо є невиконання зобов’язань за контрактом буде виявлено з боку стророни, яка отримала завдаток, то ця сторона має повернути його у подвійному розмірі. Отже, завдаток не звільняє сторону, яка не виконана договору, від відшкодування збитків іншій стороні.
Відступні - це обумовлена у договорі сума, при сплаті якої контрагент отримує право звільнитись від прийнятих на себе зобов’язань за контрактом. Якщо аванс та завдаток спонукають контрагентів до належного та своєчасного виконання ЗТК, відступні, навпаки, за певних обставин можуть зменшити стимули до виконання контракта.