Виділяються країни, вексельне законодавство яких грунтується на Женевській системі вексельного права, та держави з англо-американським правом. Україна ще у складі СРСР приєдналась до Женевської конвенції по векселях 1930 р., яка встановлює Єдиний закон про простий та переказний вексель. Базуючись на цьому Єдиному законі було прийняте "Положення про переказний та простий вексель" (Постанова ЦВК та РНК СРСР від 7 серпня 1937 р.), яке приводить національне законодавство до нормативних актів цієї угоди.
Багато країн мають свої, відмінні норми вексельного законодавства, а в деяких країнах вексельного обігу не існує, і вексель може бути визнаний недійсним. Це слід враховувати при укладанні контракту на умовах кредиту, тобто передбачити, які нормативні акти будуть діяти відносно даної угоди.
Норми вексельного законодавства встановлюють необхідні вимоги до форм боргового зобов'язання, при дотриманні яких він стає дійсним як вексель.
Відповідно до Женевської угоди переказний вексель повинен містити такі обов'язкові реквізити:
1.Вексельна зазначка, тобто зазначення його у тексті документа як вексель: наявності цього слова тільки у заголовку недостатньо, тому що його можна заднім числом додати до будь-якого аналогічного документа.
2. Сума векселя, яка зазначається двічі: вгорі ліворуч векселя цифрами та у тексті векселя прописом.
3.Назва та адреса того, хто має платити, тобто платника, зазначається ліворуч знизу векселя.
4. Термін платежу може бути встановлений одним із таких способів:
· на певну дату, коли встановлена конкретна дата платежу, яка і фіксується на векселі;
· на такий-то термін від складання або у такий-то час від пред'явлення, коли вексель видається на один або декілька місяців. відповідно, від складання або від пред'явлення; вексель з терміном від пред'явлення може бути поданий до оплати у будь-який момент, зручний для кредитора, але його оплата здійснюється через зазначений на векселі період від дати прийняття векселя до оплати (вона відрізняється від дати пред'явлення векселя на час його пересилання поштою);
· після пред'явлення, коли вексель оплачується при його пред'явленні; термін пред'явлення векселя визначається кредитором, але не повинен перебільшувати одного року від дня складання векселя. Переказний вексель, термін платежу по якому не зазначений, розглядається як такий, що має бути оплачений після пред'явлення.
Векселі, які мають інше визначення терміну платежу, ніж перераховані вище (наприклад, з оплатою у послідовні терміни), вважаються за Женевською угодою недійсними
За домовленістю сторін термін платежу по векселю може бути продовжений. але способи пролонгації нормами вексельного законодавства непередбачені.
5. Місце, в якому має бути здійснений платіж. Ним прийнято зважати місцезнаходження платника, позначене поруч з його назвою. Сторони можуть вказати і інше місце платежу, але при цьому не можна вказувати одночасно декілька місць, тому що вексель буде визнаний недійсним.
6. Назва особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж. При цьому, якщо вексель виставлений на ремітента, у ньому використовують зворот "платити наказу...", якщо трасанта - "платити на мою користь" або "платити за нашим наказом".
7. Дата та місце складання векселя зазначаються праворуч над його текстом: місце складання векселя визначає право, яке застосовують до векселя, тому що використання тих чи інших нормативних актів залежить від того, на території якої країни був складений та підписаний вексель: якщо на векселі не вказано місце його складання, то він визнається підписаним у місці, зазначеному поруч з назвою векселедавця.
8. Назва, місцезнаходження та підпис векселедавця, які ставляться знизу під текстом. За українським законодавством векселі, як і інші грошові документи, повинні підписуватися двома належно уповноваженими особами.
Переказні векселі можуть бути виписані у декількох екземплярах для того, щоб застрахуватися від їх втрати при пересиланні та своєчасно одержати платіж.
Дублікати, які становлять один переказний вексель, обов'язково повинні мати порядкові номери, які проставляються у самому тексті документа. наприклад, "платити по цьому першому екземпляру". У іншому разі за Женевською угодою кожний з екземплярів розглядається як окремий переказний вексель.
Боржник акцептує один екземпляр векселя, інакше може статися так, що йому доведеться оплатити усі акцептовані екземпляри векселя. Як правило, акцептується, а потім направляється для платежу перший екземпляр тратти. Коли ж за умовами оплати слід акцептувати інші екземпляри переказного векселя, то на ньому вказується, наприклад, "платити проти другого екземпляра" (перший екземпляр не оплачується).
Тримач векселя терміном на певний день або ж на стільки-то часу від складання повинен пред'явити його до платежу у день, коли вексель повинен бути оплачений, або протягом двох наступних робочих днів.
Якщо на день платежу боржник не оплатить вексель, кредитор повинен заявити протест про неплатіж. Це можна зробити у нотаріальній конторі, де засвідчать, що боржник такого-то числа не здійснив платіжзавекселем. Протест необхідний, щоб тримач векселя зміг здійснити належне йому право регресу, тобто зворотної вимоги, проти векселедавця, індосантів та їх гарантів (авалістів).
Термін, встановлений для оскарження векселів Женевською угодою відносно векселя з терміном на певний день або ж у стільки-то часу від складання або пред'явлення, становить два робочі дні, наступні за днем, у який вексель має бути оплачений; по векселю з терміном після пред'явлення - протягом року від дня складання або на наступний день, якщо його пред'явлено в останній день цього терміну.
Термін позовної давності проти векселедавця, індосантів та авалістів становить один рік від дня оскарження.
Простий вексель - це безумовне зобов'язання боржника (векселедавця) виплатити зазначену суму після закінчення встановленого у ньому терміну та в обумовленому місці. Він виставляється не кредитором, як переказний вексель, а боржником, і з прямим зобов'язанням платити.
Простий вексель за Женевською угодою містить такі реквізити:
1. Вексельну зазначку.
2. Просте і нічим не обумовлене зобов'язання сплатити певну суму.
3. Зазначення терміну платежу.
4. Зазначення місця, у якому має бути здійснений платіж.
5. Назву одержувача.
6. Зазначення дати та місця складання векселя.
7. Підпис векселедавця,
Документ без якого-небудь з цих елементів не має сили простого векселя, за винятком терміну платежу (у цьому випадку простий вексель, як і переказний, приймається до оплати після пред'явлення), місця платежу (ним буде вважатися місце складання векселя), місця складання векселя (простий вексель, як і переказний, буде розглядатися підписаним у місці, позначеному поруч з назвою векселедавця).
До простих векселів застосовуються правові норми Женевської угоди, які належать до переказних векселів. Винятками є постанови про акцепт (тому що простий вексель, підписаний особою, яка видала зобов'язання платити, не акцептується) та про кількість екземплярів.
За англо-американським правом пред'являються менш жорсткі вимоги до змісту векселя та термінів платежу по ньому. І переказні, і прості векселі залишаються дійсними і до них застосовується вексельне законодавство у випадках, коли вони не мають "вексельної зазначки", зазначення місця платежу, дати і місця складання векселя. Відносно терміну платежу по векселях: вони можуть бути видані з терміном платежу після настання або у певний період від настання певної події, яка має відбутися, але час його настання може бути невизначеним.
Крім того, у англо-американському праві передбачені інші терміни заяви протесту у випадках, коли боржник відмовляється повністю або частково оплатити вексель. Відповідно до англійських норм вексельного права протест проти неплатежу по іноземному векселю повинен бути здійснений у день, коли вексель підлягав оплаті, але не був оплачений; за американським правом - протягом трьох робочих днів після відмови платника від платежу, а для банків - у той же робочий день.
Учасникам зовнішньоторгової угоди слід знати, що у більшості розвинених країн (крім Великобританії, США, Швеції") встановлений гербовий збір по векселях, розмір якого залежить від суми векселя, але звичайно становить незначну величину. При оплаті цього податку, як правило, на зворотний бік векселя наклеюється марка, яка одразу ж погашається.
Крім векселів у якості забезпечення заборгованості по комерційному кредиту можуть видаватись документарні акредитиви та банківські гарантії. Корпоративні гарантії та гарантіх уряду використовуються рідко через їх меншу надійність та значного ризику випуску підробних документів.
Чек - це писане безумовне розпорядження покупця своєму банку виплатити зазначену у ньому суму чекоутримувачу готівкою або шляхом її перерахування на його рахунок у банку.
Чеки не є грошима, а лише заміняють їх у платіжному обігу. Тому вони обов’язково повинні мати покриття. Видають чеки тільки у межах суми, яка є на поточних та інших рахунках клієнтів у банку.
Чеки мають точно встановлену форму письмового документа та виписуються на спеціальних бланках. Вони повинні мати такі основні реквізити:
- найменування "чек";
- просте і нічим не обумовлене розпорядження уплатити зазначену суму;
- найменування платника (банка), де чекодавач має свій поточний рахунок;
- місце платежу;
- дата та місце складання чека;
- підпис чекодавача.