Основні терміни та поняття
Основні засоби; необоротні активи; чиста балансова вартість 03; ліквідаційна вартість; інші необоротні матеріальні активи; нематеріальні активи; реквізит; амортизація основних засобів.
Література
1. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. - Ж., 2009.
2. Бухгалтерський фінансовий облік в Україні, під ред..Добровського В.М. - К., 2009.
3. Нашкерська Г.В. Фінансовий облік. - К.: 2009.
4. Маренич Т.Г. Бухгалтерський облік в агроформуваннях. – К., 2005..
Відповідно до П(С)БО № 7 "Основні засоби" необоротні активи - всі активи, що не є оборотними. Це інвестиції підприємства в матеріальні та фінансові ресурси, термін використання яких перевищує 12 місяців.
До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк використання яких більше 1 року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Критерії визнання основних засобів аналогічні критеріям визнання, які застосовуються для всіх активів, а саме:
Об'єкт основних засобів визнається активом, коли:
· існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням цього об'єкта;
· його вартість може бути достовірно визначена.
Крім того, у визначенні основних засобів наведені такі критерії їх визнання, як:
· матеріальність (мають матеріальну форму);
· призначення (утримуються з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій);
· термін корисного використання (більше року або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Додатковий критерій визнання - критерій вартості - використовується три виділенні тільки однієї групи основних засобів: малоцінних необоротних матеріальних активів, які обліковуються на рахунку 112. Відповідно до П(С)БО 7 підприємства можуть самостійно установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів. До основних засобів, які визнані малоцінними, підприємства можуть застосовувати спрощені методи нарахування амортизації.
Одиницею обліку основних засобів, відповідно до П(С)БО 7, є об'єкт основних засобів.
Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно об'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно або інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.
Відповідно до типової класифікації основні засоби групуються за галузями економічної діяльності, а також, виходячи з їх виробничого призначення та характеру здійснюваних функцій, за видами (групами та підгрупами).
Залежно від характеру участі основних засобів у процесі діяльності вони поділяються на виробничі й невиробничі.
До виробничих основних засобів належать: виробничі будівлі та споруди, передавальні пристрої, силові машини й устаткування, робочі машини та устаткування, транспортні засоби, обчислювальна техніка та інше.
До складу невиробничих основних засобів включаються: житлові будинки, будинки готелів, гуртожитків, бань, санпропускників, клубів, будинків культури, лікарень тощо.
Для цілей бухобліку основні засоби класифікуються відповідно до п. 5 П(С)БО 7 «Основні засоби» за такими групами:
1. Основні засоби.
• Земельні ділянки.
• Капітальні витрати на поліпшення земель.
• Будинки, споруди та передавальні пристрої.
• Машини та обладнання.
• Транспортні засоби.
• Інструменти, прилади, інвентар (меблі).
• Тварини.
• Багаторічні насадження.
• Інші основні засоби.
2. Інші необоротні матеріальні активи.
• Бібліотечні фонди.
• Малоцінні необоротні матеріальні активи.
• Тимчасові (не титульні) споруди.
• Природні ресурси.
• Інвентарна тара.
• Предмети прокату.
• Інші необоротні матеріальні активи
3. Незавершені капітальні інвестиції
У П(С) БО 7 визначені наступні види оцінок основних засобів.
Чиста балансова вартість ОЗ визначається як сума, за якою об'єкт основних засобів обліковується на балансі підприємства за вирахуваннями суми накопиченої амортизації.
Вартість, яка амортизується, представляє собою фактичну собівартість 03 або іншу його оцінку, відображену у фінансовій звітності замість фактичної вартості за врахуванням ліквідаційної вартості.
Ліквідаційна вартість визначається як чиста сума, яку підприємство розраховує отримати за об'єкт основних засобів в кінці періоду використання, що передбачений, за вирахуванням очікуваних витрат на ліквідацію цього об'єкту.
Справедлива (реальна ) вартість об'єкту ОЗ дорівнює сумі , за якою актив може бути обміняний при здійсненні угоди між компетентними, обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.
Собівартість основного засобу - це сума сплачених грошових коштів або справедлива вартість інших форм компенсації за актив на час його придбання або створення.
Чиста вартість реалізації основного засобу - дохід від реалізації основного засобу , зменшений на суму витрат, пов'язаних з його реалізацією.
Чистий дохід від ліквідації - сукупність доходів одержаних від ліквідації активу, зменшену на суму витрат, пов'язаних з ліквідацією.
Усі операції, пов'язані з рухом основних засобів, оформляються первинними документами, які забезпечують правильність і своєчасність їх обліку.
На підприємство основні засоби надходять у результаті капітальних вкладень, придбання за плату в інших підприємств і осіб, отримання від інших підприємств або осіб безкоштовно, внесення засновниками в рахунок їхніх внесків до статутного капіталу підприємства, оприбуткування надлишків основних засобів, виявлених під час інвентаризації, а також внутрішнього переміщення.
Основні засоби вибувають із підприємства внаслідок часткової або повної ліквідації, безоплатної передачі їх іншим підприємствам або особам, реалізації, а також нестачі, виявленої під час інвентаризації.
Приймання основних засобів в експлуатацію здійснює комісія, яка призначається наказом або розпорядженням керівника підприємства. Як правило, на підприємстві створюються постійно діючі комісії, до складу яких входять головний механік, спеціаліст з будівництва, інженер з техніки безпеки, бухгалтер, працівник, якому здають під відповідальність об'єкт основних засобів.
Існують такі типові форми первинної облікової документації з обліку основних засобів:
ОЗ-І „Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів".
03-2 „Акт приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих і
модернізованих об'єктів".
03-3 „Акт на списання основних засобів".
03-4 „Акт на списання автотранспортних засобів".
03-5 „Акт №.... про установку, пуск і демонтаж будівельної машини".
03-6 „Інвентарна картка обліку основних засобів".
03-7 „Опис інвентарних карток з обліку основних засобів".
03-8 „Картка обліку руху основних засобів".
03-9 „Інвентарний список основних засобів".
03-14 „Розрахунок амортизації основних засобів".
03-16 „Розрахунок амортизації автотранспорту".
Введення в дію основних засобів, а також їх купівлю комісія оформляється актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, який використовується для:
• зарахування до складу 03 окремих об'єктів;
• обліку введення 03 в експлуатацію;
• оформлення внутрішнього переміщення 03 з одного підрозділу до іншого;
• вилучення об'єктів із складу 03 при передачі іншому підприємству (організації) - у разі продажу (обміну) і безоплатної передачі.
Склад комісії, яка складає акт, визначається наказом з облікової політики підприємства або затверджується окремим розпорядженням керівника. Акт затверджує керівник підприємства.
При прийманні основних засобів акт складається в одному примірнику, при передачі іншому підприємству - в двох (для обох підприємств) , при передачі іншому підрозділу - також у двох.
У акті зазначають: склад комісії, докладну характеристику об'єкта, джерело придбання (спорудження), рік спорядження чи випуску заводом, коротку технічну характеристику, результати випробування, , відповідність технічним параметрам, висновок комісії. У разі надходження на підприємство основних засобів,які вже були в експлуатації, в акті зазначають суму зносу.
Акти зберігають протягом усього терміну експлуатації об'єкта і протягом трьох років і одного дня після його списання з обліку за умови, що за цей час було проведено документальну ревізію.
Облік основних засобів за місцем їх знаходження (експлуатації, зберігання) здійснюється в інвентарному списку (форма 03-9) в осіб, відповідальних за їх збереження.
Для списання непридатних об'єктів основних засобів також створюють спеціальну комісію. На об'єкт, призначений для списання, комісія складає акт на списання основних засобів (форма 03-3), а при списанні вантажного чи легкового автомобіля, причепа або напівпричепа - акт на списання автотранспортних засобів (форма 03-4). В акті зазначають: найменування об'єкта, його інвентарний номер, дата введення в експлуатацію, місце використання, первісну вартість, суму нарахованого зносу за час експлуатації, обґрунтування необхідності списання з балансу. В ньому визначаються витрати на ліквідацію об'єкта та вартість матеріалів, що мають бути оприбутковані після проведення операції.
Акт на списання складають у двох примірниках. Після затвердження керівником підприємства перший примірник акта передають у бухгалтерію, другий - залишають у матеріально відповідальної особи. Він є обґрунтуванням для здачі на склад матеріалів, отриманих у результаті ліквідації об'єкта.
Для обліку і узагальнена інформації про наявність і рух основних засобів призначається рахунок 10 "Основні засоби". Рахунок активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів.
По дебету рахунка 10 „Основні засоби" відображаються надходження 03 на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, суми витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкту, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкту; сума дооцінки вартості об'єкту 03. По кредиту - вибуття 03 внаслідок продажу, безплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкту основних засобів, сума уцінки основних засобів.
Аналітичний облік ОЗ ведеться окремо щодо кожного об'єкту.
Кореспонденція рахунків:
Основні засоби можуть надходити на підприємство як внески засновників до статутного фонду або безплатної передачі від інших підприємств:
1. Одержання ОЗ як внесок до статутного фонду: Д-т 10 К-т 46;
2. Відображено вартість безплатно отриманих ОЗ: Д-т 15 К-т 424; Зараховано до складу ОЗ: Д-т 10 К-т 15;
3. При придбанні підприємництвом у постачальників основних засобів за
плату:
- відображено вартість 03 за договором постачання: Д-т 15 К-т 63; - відображено ПДВ: Д-т 641 К-т 63;
- зараховано об'єкт до основних засобів: Д-т 10 К-т 15;
4. Реалізація, ліквідація, безоплатна передача 03, та передача 03 як
внесок до статутного капіталу іншого підприємства оформляється
наступними проводками:
- відображено дохід від реалізації 03: Д-т 37 К-т 742;
- списано знос реалізованих 03: Д-т 131 К-т 10;
- відображено залишкову вартість ОЗ: Д-т 972 К-т 10;
5. При ліквідації 03
- списано знос ліквідаційних 03: Д-т 131 К-т 10;
- відображено залишкову вартість ліквідаційних 03: Д-т 976 К-т 10;
- відображено витрати пов'язані з ліквідацією 03: Д-т 976 К-т 66;
- відображено доходи від ліквідації ОЗ: Д-т 20 К-т 746.
До інших необоротних матеріальних активів належать:
• Бібліотечні фонди.
• Малоцінні необоротні матеріальні активи (МШП, термін експлуатації яких перевищує один рік).
• Тимчасові (нетитульні) споруди.
• Природні ресурси.
• Інвентарна тара.
• Предмети прокату.
• Інші необоротні матеріальні активи
Для обліку інших необоротних матеріальних активів призначено рахунок 11 „Інші необоротні матеріальні активи". Цей рахунок активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів. По дебету рахунка відображається надходження інших необоротних матеріальних активів на підприємство та їх дооцінка, а по кредиту - їх списання та уцінка.
Нематеріальні активи - це умовна вартість об'єктів промислової та інтелектуальної власності, а також інших аналогічних прав, які визнаються об'єктом права власності конкретного підприємства. До нематеріальних активів відносяться: різні права підприємства на об'єкти власності - патенти (права на винахідництво), товарні знаки, торгові марки, авторські права, ліцензії,права на користування землею, програмне забезпечення ЕОМ тощо.
Для обліку нематеріальних активів призначено рахунок 12 "Нематеріальні активи". По дебету цього рахунку відображено придбання або отримання в результаті розробки нематеріальних активів, а по кредиту - вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством в подальшому економічних вигод від його використання, а також уцінка нематеріальних активів.
Кореспонденція рахунків:
1. придбано нематеріальні активи: Д-т 15 К-т 63 (на суму ПДВ Д-т 64 К-т 63;
2. зараховано придбаний об'єкт до складу нематеріальних активів: Д-т 12 К-т 15;
3. відображено витрати на створення програмног7о забезпечення для власних потреб: Д-т 15 К-т 20, 65, 66.
4. зараховано до складу нематеріальних активів програмне забезпечення, створене власними силами: Д-т 12 К-т 15.
Амортизація — це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Вартість, яка амортизується - первісна вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.
Амортизація основних засобів (крім необоротних матеріальних активів) нараховується із використанням таких методів:
| № п/п | Метод амортизації | Формула розрахунку суми амортизації за місяць | Умовні скорочення |
| Прямолінійний | Ам = Ас : С : 12 | Ам -сума амортизації на місяць; Ас - вартість об'єкта, що амортизується ; С - термін корисного використання об'єкта; 0(П) - залишкова вартість об'єкта на початок звітного року або первинна вартість на дату початку нарахування амортизації; Г - річна норма амортизації; N - кількість років корисного використання об'єкта; Л - ліквідаційна вартість об'єкта; П - первинна вартість об'єкта; К - кумулятивний коефіцієнт; №с - кількість років, що залишаються до кінця очікуваного терміна використання об'єкта; Мі - сума кількості років корисного використання об'єкта; Ф - фактичний місячний обсяг продукції (робіт, послуг); ПС - виробнича ставка амортизації; Оп - загальний обсяг продукції (робіт, послуг), які підприємству очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів. | |
| Зменшення залишкової вартості | Ам = =0(П) х Г :12, де Г = 1- √Л/П | ||
| Прискореного зменшення залишкової вартості | Ам = 0(П)хГ : 12, де Г = 2 х 1 : С | ||
| Кумулятивний | Ам = Ас х К:12, деК = Мк:№ | ||
| Виробничий | Ам = Ф х ПС, де ПС = Ас : Оп | ||
| Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації 03, передбачені податковим законодавством. |
Амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується прямолінійним або виробничим методом.
Крім цих методів, амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися одним із двох методів:
1. у першому місяці використання об'єкта - у розмірі 50% його вартості, що амортизується, в місяці їх вилучення з активів (списання балансу);
2. у першому місяці використання об'єкта - 100% його вартості.
Для відображення в бухгалтере ько м у обліку сум амортизаційних відрахувань використовують рахунок 13 "Знос необоротних активів", який призначено для обліку господарських засобів. Рахунок пасивний (контрактивний), балансовий, регулюючий. По кредиту рахунку записують суми щомісячних амортизаційних відрахувань на реконструкцію та модернізацію основних засобів. При цьому дебетують рахунки виробництва, загальногосподарських і адміністративних витрат та ін. в залежності від того де знаходяться ті чи інші основних засобів.