Активи –ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Акцепт розрахункових документів – надпис уповноваженої особи на рахунку, який засвідчує згоду прийняти рахунок до платежу.
Амортизація ─ це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.
Безнадійна дебіторська заборгованість – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.
Бухгалтерський облік– це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Вартість, яка амортизується, представляє собою фактичну собівартість основних засобів або іншу його оцінку, відображену у фінансовій звітності замість фактичної вартості за врахуванням ліквідаційної вартості.
Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Відстрочені податкові активи – це сума податку на прибуток яка належить до відшкодування в наступних періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою і податковою базами оцінки.
Вилучення капіталу – зменшення власного капіталу підприємства внаслідок виходу учасника, викупу чи анулювання викуплених акцій акціонерним товаристврм, зменшення номінальної вартості.
Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
Власний капітал –це частина в активах підприємства, що залишаються після врахування його зобов’язань.
Внутрішньогосподарський (управлінський) облік – це система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів для прийняття ними рішень щодо управління підприємством
Готова продукція– продукція, яка закінчена в обробці, пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам та стандартам.
Грошові кошти– це готівка, кошти на рахунку у банку та депозити до запитання.
Гудвіл –перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов’язань на дату придбання.
Дебітори –юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.
Дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів на певну дату.
Дивіденди – це частина чистого прибутку, розподіленого між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.
Довгострокове зобов’язання- зобов’язання, на яке нараховуються відсотки і яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців від дати балансу, якщо первісний термін погашення перевищував дванадцять місяців і до затвердження фінансової звітності існує договір про переоформлення цього зобов’язання як довгострокового.
Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю зверх встановлених норм за трудові досягнення та винахідництво та за особливі умови праці.
Додатковий капітал – це сума на яку вартість реалізації відпущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також суми до оцінки активів та вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб та інші види додаткового капіталу поняттям „забезпечення” слід розуміти зобов’язання з невизначеною сумою або часом погашення на дату балансу.
Доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.
Забезпечення -зобов’язання з невизначеною сумою або часом погашення на дату балансу.
Запаси– це активи, які: утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукції виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вимірнику, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.
Звичайна діяльність– будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення.
Зобов’язання – це борги підприємства, які виникають, головним чином, через придбання товарів та послуг в кредит, або кредити, які підприємство отримує для свого фінансування.
Знос основних засобів – сума амортизації об’єкта основних засобів, накопичена з початку його корисного використання.
Ідентифіковані активи та зобов’язання –придбані активи та зобов’язання, які на дату придбання відповідають критеріям визнання статей балансу, встановлених Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 „Баланс”.
Капітальні інвестиції –це сукупність витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів.
Каса підприємства – це приміщення або місце, що призначене для приймання, видачі та зберігання грошових коштів, інших цінностей і касових документів.
Користувачі звітності – фізичні та юридичні особи, що потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.
Кредит – економічні відносини, що виникають між кредитором та позичальником з приводу одержання останнім позички в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотків.
Ліквідаційна вартість визначається як чиста сума, яку підприємство розраховує отримати за об’єкт основних засобів в кінці періоду використання, що передбачений, за вирахуванням очікуваних витрат на ліквідацію цього об’єкту.
Ліміт залишку готівки в касі –максимальний розмір готівки, який може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня.
Метод участі в капіталі – метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування.
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО)– система принципів, методів та процедур ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності.
Нематеріальні активи – це умовна вартість об’єктів промислової та інтелектуальної власності, а також інших аналогічних прав, які визнаються об’єктом права власності конкретного підприємства.
Необоротні активи – всі активи, що не є оборотними.
Облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності.
Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Операційний циклце проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності і одержанням коштів від реалізації вироблених з них продукції, робіт і послуг.
Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (часу, виробітку, обслуговування), посадових зобов’язань.
Основні засоби це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк використання яких більше 1 року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Платник податку – особа, яка зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, що ввозить товари на митну територію України.
Податки і збори (обов’язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів це обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платником у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Податкове зобов’язання – загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.
Податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.
Поточні зобов’язання – це короткострокові фінансові зобов’язання, які мають бути погашені протягом поточного операційного циклу підприємства чи протягом року з дати складання бухгалтерського балансу (із двох термінів вибирають довший).
Поточні рахункивідкриваються підприємствам усіх видів та форм власності, їх відокремленим підрозділам, а також фізияним особам суб’єктам підприємницької діяльності для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства України.
Праця– це цілеспрямована діяльність людини нправлена на виготовлення суспільних благ.
Прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.
Проценти(відсотки) – це плата за використаннягрошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству.
Реалізація продукції(робіт, послуг) – господарська операція суб’єкта підприємницької діяльності, що передбачає передачу права власності на окремі об’єкти іншому суб’єкту підприємницької діяльності в облік на еквівалентну суму коштів або боргових зобов’язань.
Роялті –платежі за використання нематеріальних активів підприємства (патентів, торгових марок, програмних продуктів тощо).
Службове відрядження це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.
Собівартість основного засобу – це сума сплачених грошових коштів або справедлива вартість інших форм компенсації за актив на час його придбання або створення.
Справедлива (реальна ) вартість об’єкту основних засобів дорівнює сумі, за якою актив може бути обміняний при здійсненні угоди між компетентними, обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.
Статутний капітал на підприємствах різних форм власності (крім державної) – це сумарний внесок вкладів у майно (у грошовому виразі) засновниками підприємства при його створені.
Сумнівний борг –це дебіторська заборгованість, щодо якої існує імовірність її неповернення боржником.
Товари –це матеріальні цінності, що придбані (одержані) і зберігаються підприємством з метою наступного продажу.
Учасники(засновники) – це особи, які внесли якийсь вклад у формування статутного капіталу.
Цільове фінансування і цільові надходження це кошти, що отримуються підприємством на суворо визначені цілі: утримання дитячих установ, підготовку кадрів, науково-дослідні роботи та ін. їх фінансування здійснюється за рахунок асигнувань з бюджету, внесків батьків, плати за навчання, прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства, коштів, отриманих від інших підприємств тощо.
Чиста балансова вартість основних засобів визначається як сума, за якою об’єкт основних засобів обліковується на балансі підприємства за вирахуваннями суми накопиченої амортизації.
Чиста вартість реалізації основного засобу - дохід від реалізації основного засобу , зменшений на суму витрат, пов’язаних з його реалізацією.
Чистий дохід від ліквідації – сукупність доходів одержаних від ліквідації активу, зменшену на суму витрат, пов’язаних з ліквідацією.