1.1. Сутність податкового обліку та його відмінності від бухгалтерського обліку.
1.2. Сутність та принципи системи оподаткування в Україні.
1.3. Податок: його сутність та класифікація.
1.4. Права та обов’язки контролюючих органів та платників податку.
1.5. Податкова звітність.
1.6. Податкові перевірки.
Податковий кодекс України від 02.12.2010р. №2756-VI.
Ключові слова: податок, збір, контролюючий орган, елементи податку, система оподаткування, планова перевірка, позапланова перевірка, фактична перевірка, камеральна перевірка.
[]
1.1.
Податковий облік як окремий вид обліку в Україні запроваджено у 1997 році із прийняттям ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств». Саме в ньому вперше використовується термін «податковий облік» та описано правило ведення податкового обліку валових доходів й валових витрат та податку на прибуток.
Податковий облік – це облік розрахунків з бюджетом по податках і зборах.
Відмінності між бухгалтерським та податковим обліком наведено в таблиці 1.1.:
Таблиця 1.1.
Відмінності між бухгалтерським та податковим обліком
| № | Ознака | Відмінність |
| 1. | Різна звітність | Звітністю бухгалтерського обліку є фінансова звітність (5 форм), звітністю податкового обліку є податкова звітність у формі податкових декларацій. |
| 2. | Відмінності у змісті доходів і витрат | Не всі бухгалтерські витрати визнаються в податковому обліку, не всі доходи податкового обліку визнаються в бухгалтерському обліку. |
| 3. | Застосування звичайних цін | Застосування звичайних цін при визначенні податку на прибуток та ПДВ в операціях з пов’язаними особами. |
Спільні риси між бухгалтерським та податковим обліком:
- обидва обліки здійснюються одним бухгалтером;
- використання одних і тих же первинних документів;
- використання в податковому обліку понятійного бази бухгалтерського обліку;
- використання в податковому обліку методів бухгалтерського обліку.
1.2.
Сукупність загальнодержавних та місцевих податків і зборів становить податкову систему України.
Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах::
- загальність оподаткування - кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені ПКУ, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями ПКУ;
- рівність усіх платників перед законом, недопущення
будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;
- невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;
- презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;
- фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;
- соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;
- економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;
- нейтральність оподаткування – установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;
- стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;
- рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;
- єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов’язкових елементів податку.