Ключові поняття: адресат, адресант, заяви внутрішні й зовнішні, заяви прості, складні, рапорт, реквізити характеристики, резюме, автобіографія, наказ, наказ про прийняття на роботу, звільнення з роботи, надання відпусток, заохочення, стягнення.
План
1. Документи щодо особового складу: заява, характеристика, резюме, автобіографія, накази щодо особового складу. Їх реквізити.
2. Особливості вживання іменника в офіційно-діловому мовленні:
а) нормативність уживання форм роду іменника;
б) відмінкові форми іменників;
в) відмінювання та правопис прізвищ.
Для самостійного опрацювання:
1. Трудова книжка.
2. Особовий листок з обліку кадрів.
Рекомендована література
1. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. Підручник для вищих навчальних закладів. - Харків. 2002.
2. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. [Навч. посібник]/ Л. М. Паламар, Г. М. Кацавець -К.: Либідь, 1996.
3. Сербенська О., Редько Ю., Федик О. Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити. Посібник. - Львів: Світ, 1994.
4. Сербенська О, Практичний словничок нормативних висловів. -Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2002,
5. Словник юридичних термінів. - К., 1994.
Вступ:
Ми живемо з вами у специфічному місті, багатонаціональному (142 національності). Тому українській мові як державній досить важко утверджуватися і розширювати сфери її функціонування в суспільстві. Але не зважаючи на всі труднощі, як сказав відомий український письменник О. Гончар: «Мова народу – це найбільший національний скарб, і ми всі маємо його оберігати…» На державному рівні українська мова оберігається законами. А якими? (Закон про мови, 1989 р. та Конституцією України (ст.. 10, 11, 12).
А що ж залежить від нас, українців? Впершу чергу, ми повинні не цуратися своєї мови, любити її, вивчати, шанувати. А можна сказати словами М.Т. Рильського ….
Скажіть, будь ласка, а чи може існувати мова без професії, а професія без мови? Ні!
Мова і професія – нероздільні поняття, вони покликані обслуговувати потреби суспільства, окремих його груп і кожної людини зокрема.
Що означає знати мову професії? Вільно володіти багатим лексичним матеріалом з обраного фаху, додержувати граматичних, лексичних, стилістичних, акцентологічних норм професійного спілкування.
Кого можна вважати справжнім фахівцем? Того, хто не лише володіє високою кваліфікацією, а й є духовно багатою, творчою особистістю. Формування такого фахівця дедалі більше пов’язується з глибоким опануванням української мови. І той, хто добре знає мову професії ефективність і продуктивність праці значно вища, він може краще орієнтуватися в безпосередніх ділових відносинах. Отже, ви майбутні фахівці юридичної сфери зобов’язані бездоганно володіти як усним, так і писемним мовленням, знати всі його багаті словотворчі й граматичні засоби. А цього можна досягти, набувши практичних навичок, які ґрунтуються на глибокому знанні теорії. Лише за такої умови практичний працівник праводілової сфери зможе правильно вирішувати складні практичні завдання.
І так, продовжуємо розглядати наступний блок документів.
Сьогодні тема нашої лекції «Документи щодо особового складу».
Одним із найпоширеніших документів щодо особового складу є заява (рапорт).
1. Заява— це вид документа, за допомогою якого громадяни реалізують через державні, приватні або громадські організації (установи, заклади) надані їм права (на працю, відпочинок, матеріальне і соціальне забезпечення тощо) чи захищають свої інтереси.
Розрізняють два основних види заяв:
— особиста заява, яка містить прохання (звертання) до керівної посадової особи, пишеться власноручно в одному примірнику;
— службова заява, що укладається посадовою особою від власного імені або від організації (підприємства, об'єднання), які він репрезентує, до посадової особи іншої організації, структури тощо.
Остання може бути відтворена механічним способом у декількох примірниках і мати відповідні реквізити (назву та адресу організації, вихідний номер документа тощо).
За походженням заяви бувають
1. Зовнішні:
а) особисті, у яких обов'язково зазначається повна домашня адреса чи дані документа (паспорта, військового білета, посвідчення та ін.). Подаючи їх, слід уникати абревіатур та скорочень (окрім загальноприйнятих);
6) службові, у яких подається повна поштова та юридична адреса підприємства (фірми, установи) з усіма залежними реквізитами.
2. Внутрішні, де не є обов'язковими викладені вище вимоги.