рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Додаток В

Додаток В - раздел Образование, ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОботи з дисципліни Та його захист від корозії   Приклад 1. Вибір Електродвигуна. За...

 

Приклад 1. Вибір електродвигуна.

За початковими даними при D = 0,6 м, L = 0,4 м, dП = 0,03 м, dК = 0,004 м, r = 2800 кг/м3, Е = 630 МПа, sСТ = 20 МПа, µ= 0,3, f = 0,5 встановлюємо, що і = 0,75, LР = 0,36 м.

Частота обертання вала дробилки nmax = 10,209 об/с. Приймаємо попередньо її величину 10 об/с. Для зменшення зношування бандажів n = (0,4…0,7)nmax , тобто вибираємо значення n з проміжку (4…7) об/с. Для подальших розрахунків приймаємо n = 5 об/с.

Продуктивність дробилки з формули

,

.

Зусилля подрібнення

.,

де a - кут захоплення шматка (рис. 3.9). Із трикутника АВС знаходимо його величину, що в результаті розрахунку для даних параметрів становить 330.

Р = 0,25 · 20·0,6·0,36·0,576·0,3 = 0,187 МН.

Сумарне зусилля пружин приймають Р0 = (1,2…1,3)Р = 0,243 МН. За ним розраховують на міцність вали, опори, пружини.

Потужність, що витрачається на подрібнення

NДР = p0Dn,

NДР = 3,14·0,5·0,243·0,6·5/100 = 114,4 кВт

З таблиць приймаємо до встановлення електродвигуни потужністю 132 кВт.

 

Приклад 2. Розрахунок клиноремінної передачі.

Знайдемо потужність з урахуванням ккд приводу:

Np=Nдвη

Np = 132 . 0,98 = 129,36 кВт.

Передавальне число клиноремінної передачі повинно знаходитися в межах 3 < иРЕМ < 5.

З таблиці 1 (Додаток В) вибираємо двигун з частотою обертання вала 1000 об/хв.

Визначаємо передавальне число клиноремінної передачі

иРЕМ = nДВ/ n

иРЕМ = 1000/(5·60) = 3,333.

Вибираємо перетин клинового ременя (табл. 2, Додаток В). Попередньо визначаємо кутову швидкість і номінальний обертаючий момент М1 ведучого вала:

, с-1

w1 = 3,14 × 1000 / 30 = 104,667 с-1.

М1 = Nр / w1,

М1 = 129360 / 104,667 = 1235,924 Н /м.

При такому значення М1 обираємо перетин Гременя з площею поперечного перерізу F = 476 мм2. Мінімальне значення діметру Dmin = 315 мм. Однак для забезпечення більшої довговічності ременя приймаємо на один номер більше (з ряду в Додатку В).

D1 = 335 мм.

Знаходимо діаметр D2 більшого шківа, прийнявши відносне ковзання ε = 0,015:

D2 = иРЕМ D1(1– ε)

D2 = 3,333 . 335 (1– 0,015) = 1099,917 мм.

Приймаємо найближче стандартне значення D2 = 1100 мм .

Уточнюємо передавальне відношення u рем з урахуванням ε:

иРЕМ = D2 / (D1(1– ε))

иРЕМ = 1100/ (335 (1– 0.015)) = 3,394.

Перераховуємо

n2 = n1 / иРЕМ = 294,621 об/хв,

розбіжність із заданим становить D n = ((300 – 294,621)/300) × 100 = – 1,793 % (при розбіжності, що допускається, до 3%).

Отже, приймаємо D1= 335 мм; D2 = 1100 мм.

Визначаємо міжосьову відстань a

amin = 0,55(D1 + D2) + h,

amax = 2(D1+D2)

Вибираємо її в інтервалі:

amin = 0,55(335 + 1100) + 19 = 819,25 мм,

amax = 2(335 + 1100) = 2910 мм.

Приймаємо близьке до середнього значення a = 2000 мм.

Розрахункова довжина паса визначається за формулою:

 
 

 


 

Найближча до стандарту (Додаток В) довжина L = 6300 мм.

DСР = 0,5(D1 + D2) = 727,5 мм.

Визначаємо нове значення а з урахуванням стандартної довжини L за формулою:

 
 

 

 


При монтажі передачі необхідно забезпечити можливість зменшення а на 0,01 L для того, щоб полегшити надягання пасів на шків; для збільшення натягу пасів необхідно передбачити можливість збільшення а на 0.025L; необхідні переміщення складуть у меншу сторону 0,01 . 6300 = 63 мм, у більшу 0,025.6300 = 157,5 мм.

Кут охоплення меншого шківа

 

 

a1 = 180 – 60 (1100 – 335)/1968,7 = 156,080 .

Швидкість

υ = 0,5ω1D1

υ = 0,5 . 104,667 . 335 .10-3 = 17,532 м/с

Знаходимо величину окружного зусилля ро (табл.4, Додаток В), яке передається одним клиновим пасом перетину Г при D 1 = 335 мм і υ = 17,532 м/с .

ро= 990 Н.

Колове зусилля, що допускається, на один пас

[p] = роCαCLCp

тут Cα=1– 0,003(180 – α1) =1 – 0,003(180 – 156,08) = 0,91.

Коефіцієнт, що враховує вплив довжини ременя CL= 1.

Коефіцієнт режиму роботи при заданих вище умовах Cp=1.

Отже,

[p] = 990.0,91 = 918,944 Н.

Визначаємо колове зусилля

P = N/υ.

P = 129,36 .103/17,532 = 7378,648 H.

Розрахункове число пасів

Z = P / [p]

Z = 7378,648 / 918,944 = 7,999.

Приймаємо кількість пасів Z = 8.

Визначаємо зусилля в пасовій передачі, прийнявши напругу від попереднього натягу σo= 1,6 Н/мм2.

Попередній натяг кожної галузі паса

So = σoF

So = 1,6 . 476 = 761,6 H.

Робочий натяг ведучої галузі

S1= So+P/(2Z)

S1 = 761,6 + 7378,648/(2 × 8) = 1222,766 H,

те ж на відомої галузі

S2 = SoP / (2 Z) = 300,434 H.

Зусилля на вали

Q = 2 So Z sin1/2)

Q = 2. 761,6 . 8. sin(156,08/2) = 4957,021 H.

Менший шків клиноремінної передачі виконують дисковим, а більший – із спицями. Матеріал шківів — чавун СЧ 15-32, сталь 25 Л. Шорсткість робочих поверхонь Ra ≤ 2,5 мкм.

 

 

 
 

 


Рис. 1. Профіль клинового пасу та канавки для ременя нормального перетину Г

y0 = 6,9 мм; b = 32 мм; h = 19 мм; bp = 27 мм; c = 8,1 мм; s = 24 мм; t = 37 мм; e = 20 мм.

 

 

Приклад 3. Визначення діаметра вала нерухомого валка.

За умови, що на вал діє зусилля подрібнення та момент від більшого шківа клиноремінної передачі, визначимо діаметр вала за наближеною формулою

 
 


,

 

де МВИГ = Р0·L/2 – вигинальний момент від зусилля подрібнення, МНм; [s]ВИГ – допустиме напруження матеріалу вала, МПа. Наприклад, [s]ВИГ = 142 МПа, МВИГ = 48702,72 Н·м, М2 = 4195,45 Н·м (із розрахунку клиноремінної передачі)

Тоді d > 151,9 мм, і вал приймаємо d = 160 мм.

 

 

Приклад 4. Визначення розмірів більшого шківа клиноремінної передачі.

За наведеними в Додатку Б розрахунковими залежностями (приймаючи до уваги рис.1), та користуючись визначеним діаметром валу виконують необхідні розрахунки розмірів шківа.

 

Приклад 5. Розрахунок шпонки.

Для з’єднання валів з деталями, які передають обертання, застосовують призматичні шпонки з сталі 45, Ст6, які мають границю міцності sВ ≥ 590 МПа.

Довжину шпонки вибирають із стандартного ряду таким чином, щоб вона була трохи меншою, ніж довжина ступиці (на 5 – 10 мм). Шпонку перевіряють на зминання вузьких граней за умовою

sЗМ = Р1/FЗМ ≤ [s]ЗМ,

де Р1 = 2М/ d ; М – момент, що передається, Н·мм; d – діаметр валу у місці встановлення шпонки, мм; FЗМ = (ht1)lP – площа зминання; lP – робоча довжина шпонки: для шпонки з плоскими торцями lP = l , при закруглених lP = l b; [s]ЗМ ≤ 100 МПа – допустиме напруження зминання.

Параметри шпонок b, h, t1 за відомим діаметром валу підбирають із таблиць (СТ СЕВ 189-75).

 


 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОботи з дисципліни Та його захист від корозії

ОДЕСЬКИЙ національний ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Додаток В

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Затверджено
на засіданні кафедри нафтогазового та хімічного машинобудування Протокол № 1 від 29.08.2009 Одеса ОНПУ 2009     Методичні вказів

Основні характеристики процесу подрібнення
Подрібнення – процес зменшення розмірів кусків твердого матеріалу в результаті здійснення на них механічного впливу. Він широко використовується в різних технологічних процесах хімічної промисловос

Область застосування, принцип дії, основні типи валкових дробилок
    Валкові дробилки застосовують для середнього і дрібного подрібнення матеріалів високої (sСТ > 50 МПа) та середньої (sСТ = 10…50 МПа) міцност

Конструкція дробилки
  Двохвалкова дробилка з гладкими або рифленими валками (рис. 3.1) складається із станини 1 рамної конструкції, яка може бути зварена із прокатного профілю, або вилита із чавуну чи ст

Конструкційні матеріали та змащування
  Змащування вузлів тертя залежить від їх конструкції. Підшипники ковзання змащують рідким мастилом. Застосовується масло індустріальне 30. Підшипники кочіння змащують консистентним м

Основні розрахунки
  3.3.1. Визначення продуктивності та потужності. Умова захоплення шматка матеріалу в даній дробилці: кут захоплення повинен бути більший, ніж подвійний кут тертя a ≤ 2

Послідовність виконання курсової роботи
  1. За наданими початковими даними визначається · ступінь подрібнення і, · робоча довжина валка LP, · максимальна частота обертанн

Завдання до курсової роботи
  № п/п dП, м dК, м r, кг/м3 Е, МПа s

Електродвигуни серії 4А. Виконання закрите. ГОСТ 19523 – 74
  3000 об/хв. 1500 об/хв. 1000 об/хв. 750 об/хв Типорозмір Nном, кВт Типорозмір N

Електродвигуни серії 4АН. Захищені
250S2 250M4 250M6 250S8 250M2

Перетини пасів
Перетин паса M1, Н×м D min, мм F, мм2 h, мм

Канавки шківів для клинових пасів
Перетин паса с, мм е, мм t, мм s, мм Розрахункові діаметри при куті j0

При і=1, довжині L0 і спокійній роботі
  Перетин паса D1, мм v, м/с

Додаток Д
       

Редактор З.І. Вальх
Коректор Н.К. Филипович     Підпис

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги